- Місце запису: місто Прилуки Прилуцького району Чернігівської області;
- Дата запису: 2009 р.;
- Хто записав: Трейзуб Марина Володимирівна;
- Респондент: Прихода (Пляшка) Надія Тихонівна, 1932 р.н., народилася в селі Лиски Прилуцького району Чернігівської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Лиски Прилуцького району Чернігівської області.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
У 1932-1933 рр. була трудна жизнь. Про це знаю від батьків: мама Серафима Федотовна, батько – Тихон Іванович. У 1933р. від голоду помер брат Вася. Трудно виживали. У колгоспі була закопана картопля. Взимку були сильні морози, картопля померзла. Люди, щоб вижить, викопували картоплю, гниль змивали, аз решти робили крохмаль. Крохмаль змішували з клевером, цвітом акції, лободою і виживали. Комуністи (активісти) гнали людей, не давали перебирати картоплю. Брат Олексій Тихонович і сестра Галина Тихонівна ходили по колоски на поле. Колоски охороняли активісти на конях. Вони били батогами і дітей.
Голод зробили штучно, ходили по домах забирали їжу, люди ховали і в димар, але шукали і там. У лісі викопували яму, а вночі закопували зерно. Активісти все забирали, не можна було щось приховать. А самі їли, пили, гуляли, співали. Активісти – це свої ж люди із одного колгоспу.
Люди з голоду помирали на вулицях, лежали під заборами, у кропиві. Щоб вижити взимку, восени сушили листя, груші-дички, лободу, кропиву, додавали картоплину.
Голод тягнувся довше 1933 р. За роботу платили мало, майже нічого не платили. Виживали зі свого городу. Пряли полотно і міняли на просо. Родичі із маминої сторони, були розкуркулені і вислані на Соловки.
Брат батька, Пляшка Григорій Іванович жив у Ленінграді. Він працював у НКВД. Григорій Іванович написав лист у сільраду і вдалося повернути ворочка (торбинку) із зерном (кілька стаканів зерна у торбинці).