- Місце запису: село Осоївка Краснопільського району Сумської області;
- Дата запису: 28 жовтня 2008 року;
- Хто передав: Бондар Тетяна Миколаївна;
- Респондент: Погрібний Григорій Васильович, 1926 р.н., народився в селі Осоївка Краснопільського району Сумської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Осоївка Краснопільського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?
32-33 р..
Які на Вашу думку, причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забрала урожай влада?
Забирала урожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це робив?
Наші осоївські люди. Були організації.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховування зерна?
Невідомо.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Ні, не мали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Мабуть.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Ні, не мали.
Як люди боронилися?
Ховали.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ні, не можна. Знаходили все.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Бобир Петро, Заїка Кузьма, Заїка Ганна.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
2-3.
Де можна було заховати продукти харчування?
В землі.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Так, в обід давали.
Забирали лише продукти харчування чи інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Забирали все.
Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Не давали дітям збирати колоски якщо попадалися судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Свої люди.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Не всі.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували.
Де переховували худобу, щоб забрати в колгосп?
Ніде.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень.
Скільки разів приходили до хати?
1 раз.
Коли почали люди помирати з голоду?
Зима 1932-1933 р..
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Ніхто не опікувався.
Хто не голодував у селі і чому?
В кого було золота чи серебро, їздили до міста і міняли на харчі.
Хто зумів вижити?
Вижили ті, в кого була корова.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Родичі можливо і ділилися.
Які засоби вживали до виживання?
Були страшні і тяжкі.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Родичі, які мали змогу допомагати.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Так.
З яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?
Липа, кінський щавель.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ні.
Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?
Так.
Чи був голод в містах?
Ні.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Дуже багато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Були.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Були виділені спеціальні люди збирали померлих везли на кладовище.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Мабуть так.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кладовищі.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, Зелені свята?
Так.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
За часів радянської влади ні.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Так.
Чи знає молодь села про голод 1932-1935 р.р., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Влада.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
В місті міняли золото чи серебро на харчі.