- Місце запису: с. Яструбине Хотинського (нині Сумського) р-н Сумської обл.
- Дата запису: 26 липня 2005 р.
- Хто записав: невідомо
- Респондент: Плавич Марія Кузьмінічна, 1919 р.н., народилась у селі Яструбине Хотинського (нині Сумського) району, Сумської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Яструбине Хотинського (нині Сумського) району, Сумської області.
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. Або у 1946 – 1947 рр.?
Помню.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Урожай вивезла влада кудись.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Комуністи.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Навєрно була.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Забірали все без документів.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Висияли з своєї хати, дітей викадали на сніг.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Хтоїзна.
Як люди боронились?
Тілько плакали, бо боялися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Наша симия добровольно оддавала все і нічого не ховала.
Хто і як шукав заховані харчі?
Лазили по коморі, в сараї в хаті, це були таки виконавці.
Скільки їх приходило до хати?
Чотирі чоловіки і всі вони свої кучани.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде ни сховаїш.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Низнаю
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Забірали скотину сімино всяке у узликах, зирно.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чула, за п’ять колосків наказували .
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ганяли за колоски і однимали всі колоски.
Хто охороняв поля і комори?
Сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ни хотіли.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Заставляли і залякували
Де переховували худобу?
Ми не ховали.
В який час ходили забирати у людей зерно?
Дивом.
Скільки разів приходили до хати?
Багато.
Коли почали люди помирати від голоду?
Коли кончились продукти.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Ніхто ни помагав так і подихали з голоду.
Хто не голодував в селі і чому?
Хтоїзна.
Хто зумів вижити?
Хто здоровіший здоров’ям.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Як у кого було шо то потроху ділилися з родичами.
Які засоби вживали до виживання?
Їли всякі бур’яни.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Помагали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Крапиву, листя з вишень, пирій, все шо копало те й їли.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
З вишинь.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Зайців.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Можно.
Чи був голод в місті?
Ни знаю.
Скільки людей померло в селі?Чи є такі відомості?
Ни знаю.
Чи відомі випадки людоїдства?
Дуже багато і ізвєсно хто вмер.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
По городах хоронили родичі, сусіди.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Ізвєсні.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Поминають.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
Поминали.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є дві, одна Київського, а друга Московського патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Знаю розказувала.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Начальство.