- Місце запису: село Попівка Конотопського району Сумської області;
- Дата запису: 26 червня 2003;
- Хто передав: Дудченко Ірина Іванівна;
- Респондент: Пікуліна Марія Михайлівна, 1923 р.н., народилася в селі Попівка Конотопського району Сумської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Попівка Конотопського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр.?
Найтяжчі роки нашого життя – голодомори, через які нам довелося пройти в нашому житті.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Все вигрібала влада з наших дворів, Боже, це були жахи.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Хтось з влади, когось посилали з колгоспів, які приходили до наших хат.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Да хто його знає, для мене це не відомо.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?
Показували якісь папери, але від горя ми на них не звертали уваги.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Били нас малих, коли заставали на полях, ми збирали колоски зерна.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Чи то дубинки, чи щось було за пазухою.
Як люди боронились?
Ховали наш заробіток, ту мізерну зарплату колгоспну, в якому я з 14 років підробляла з мамою.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Да ховали де могли, по коморах, по скринях.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Це були голови колгоспів, з радгоспів.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Ці ж представники сілсовєтів, колгоспів, радгоспів.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали в землі, по коморах, в погребах, в сараях заривали в сіні, ховали в дровах.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Пайок 100 гр хліба та вода, оце так нас кормили.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Забирали й рушники, а на худобу накладали великий податок, якщо не сплатиш – забирали скотину.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Не тільки чула, а ще пережила, чула ще зовсім дитиною, коли горе заставляло збирати ті залишки зернят на полях.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ніхто не дозволяв, поля охоронялись наглядачами.
Хто охороняв колгоспні поля і комори?
Наглядачі, посланці від голів колгоспу.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Люди хотіли працювати, але голодними просто не було сили.
Чи змушували йти людей в колгосп і як?
Життя примушувало, той шматок хліба в сім’ї не заважав, але й його не давали.
Де переховували худобу?
Якщо вгадували час, то виганяли в поле на пашу.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
В будинки заходили і в будні і по вихідним.
Скільки разів приходили до хати?
Да, поки все не позабирають.
Коли почали люди помирати від голоду?
Вже з осені 32 року почали пухнути люди помирати маленькі діти.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Не опікувалась, бо будинки для сиріт не мали срєдств для содержанія малих.
Хто не голодував в селі і чому?
В кого щось було в запасах приховано.
Хто зумів вижити?
Ми тримались за останню ниточку – їли що трапиться, аби якось підтримати свій організм.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Раніше люди жили набагато скрутніше, але допомагали одне одному.
Які засоби вживали до виживання?
Шукали зерно, колоски на полях, щось мали з власних присадиб.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Люди були добрішими одне до одного, допомагали чим могли.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли гнилу моркву, буряки, збирали качани.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
З дубів збирали жолуді, варили та пили окроп.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Варили й мишей, жаб, ловили ворон, горобців.
Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?
Можна було купити, але де ж ті гроші, купували хліб, а все інше йшло з городу.
Чи був голод в місті?
Де його тільки не було, був.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Багато, але таких точних відомостей не знаю. Це були страшні роки голоду.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Жах, але було й таке лихо, це саме страшне, коли батьки їдять своїх дітей.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищах, їхні односельчани.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Не платили, це люди все робили щоб допомогти сусідам в горі.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Особливих місць немає, це наше сільське кладовище.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Поминають на всі свята.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Це тяжка сторінка нашого життя, повинні.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Християнська, православна церква.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
У нас в селі таких хрестів немає.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Знає, бо ця тема розкривається зарах дуже добре, а живих з кожним роком, хто пережив голод, стає все менше.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Це тогодішня влада винна, що в такій родючій країні люди помирають з голоду.
Чи знаєте ви що таке “Торгсін”?
Торгсін – приховування владою грошей народу у своїх цілях.