- Місце запису: місто Інгулець Дніпропетровська область;
- Дата запису: 28 жовтня 2005 року;
- Хто записав: Гурова Олена Костянтинівна;
- Респондент: Павлов Дмитро Прокоф’євич, 1914 р.н.;
Під час Голодомору 1932-1933 років респондент проживав в селі Новокурське Широківського району Дніпропетровської облісті.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр?
Так, пам’ятаю, бо мені тоді було 18 років.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?
На той час забирали урожай влада, що й стало причиною голоду.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Влада.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховування зерна?
За донесення на сусіда про приховання зерна, видавали винагороди продуктами.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
При відбиранні продуктів не було пред’явлено ніяких документів.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Коли не віддавали продукти і зерно, то приходили вночі й арештовували й нікому не повідомляли(?) куди забирали людину і що з нею буде.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Мали.
Як люди боронились?
Ніяк.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Якщо й приховували зерно, то приходили і переривали все, і знаходили, і забирали.
Хто і як шукав заховані харчі?
Шукали місцеві керівники.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходили коли 3 чоловіки, а коли й більше, це було багато поплічників Сталіна, вони забирали.
Де можна було заховати продукти харчування?
Продукти ховали в припічку, погрібах, закопували на городі, під ліжком.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Забирали не лише худобу, а й різну худобу і птицю.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
У полі заборонили збирати залишки колосків, а якщо побачуть, то розстрілювали людей.
Хто охороняв поля і комори?
Охоронялись. Це були наймані охоронці місцевої влади.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Люди не хотіли йти до колгоспу, то потрібно було віддавати всю худобу, продукти, майно.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Так.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
В землянках, держали в посадках.
В який час ходили забирати у людей зерно?
В різний час, навіть вночі, коли хотіли тоді й приходили.
Скільки разів приходили до хати?
Скільки хотіли (2 рази).
Коли почали люди помирати від голоду?
Наприкінці літа 1932р. та до початку весни 1933р.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Ніхто.
Хто не голодував в селі і чому?
Місцева сільська влада, що відповідальна за забезпечення постачання зерна.
Хто зумів вижити?
Ті, хто хоч щось приховав.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Близькі родичі. Більше виживали хто як міг.
Які засоби вживали до виживання?
Їли все підряд, що можна було вживати (коріння, трави).
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
З іншої місцевості, заборонялось залишати регіон, що(?) уражений голодом.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Польові трави, ягоди.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Щирицю, лободу.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ховрахів, ящірок, гадюк, ворон.
Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?
Ні, не відпускали з ураженого міста.
Чи був голод в містах?
Був.
Чи відомі випадки людоїдства?
Ні.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На цвинтарі.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Самі родичі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Так.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
Не ходжу до церкви.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Так, у приміщенні, де раніше була бібліотека.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Від бабусь і дідусів.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Сталінської радянської влади.