- Місце запису: село Андрієво-Іванівка Миколаївський район Одеська область;
- Дата запису: 11.07.2008 р.;
- Хто записав: Пелеховська Катерина Володимирівна;
- Опубліковано: Кушнір В.Г., Петрова Н.О., Поломарьов В.М. У скорботних 1932-1933 р.: (Миколаївський район Одеської області): КП ОМД: Одеса – 2008, С. 30-32;
- Респондент: Павленко Катерина Іванівна, 1929 р.н.;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Андрієво-Іванівка Миколаївського району Одеської області.
Чи пам’ятаєте ви голодомор 1932-3З рр. ?
Пам’ятаю.
Чи був в той рік врожай?
Врожай був. Но були сильні налоги. До двора було так: чи є в тебе кури чи немає, дай 150 яєць, дай шкуру зі свині, дай молока 300 літрів. Чи є корова чи нема, должна дати. А хліб забирали. Люди копали ями, в ямах ховали. Ходили шпичками шукали, забирали той хліб, всьо забирали, в Росію вивозили. Всьо забирали, і де яка коровка. Ну, в нас дома була велика сім’я. Я помню, що мама розказувала, шо зав’язала мені платок, такий красівий платок, такий красівий. І прийшли із флагами, з музикою, і в мене той платок забрали, а я манюня була. Вигнали з хати, хата в нас така красіва була, кухня така гарна. Вигнали, ну як розкулачка. Всьо забрали, коровку забрали. Дядько був, папин брат, бідніший, то йому нічого не було. Вспоминається мені, шо я була у нього на печі. То ми пішли до того дядька жити.
Хто входив в бригади?
Якісь сільські, а якісь були приєжджі. А тут собирали таких старців, шо вони нічого не мали, і ходили, сволочі, з флагами приходили. Знали, напрімєр, шо я живу, шо в мене є. Один приєжджій приїждав і їх десяток з флагами приходили. І оббирали і виганяли, і з хати забирали всьо.
А люди якось захищались?
А хто ж буде захищатись, як це, можна сказать, революція була. На підводі, коні були. Всьо забирали. А геть на степу, тато розказував, зробив яму і там пшеницю ховав. Та й трошки ото осталося, шо вижили. А так були всьо позабирали. Даже таке роказують, один дядько в колхозі украв бичка та й дома зарізали того бичка, наварили м’яса. А хлопчик сидить, наїв пузо. А прийшов міліціонер, шукає того бичка. «А де ж,- каже,- то м’ясо»- «А у собаки під хвостом». А вони коло собаки біля ворот закопали м ’ясо. Міліціонер подумав, шо він бреше. А той дядько вже думав, всьо – тюрма. Кажуть, шо даже дітей різали. Казали, шо даже найшли холодець із дєтскіми ногтіками. Люди до вього приспосаблювались. Є такі сволочі, шо робили, шо хотіли. А то розказували, один чоловік і маму з’їв.
А скількі разів бригади приходили до хати?
Вони зразу вигнали з хати, і забрали всьо. Підводами тягнули. Всьо забирали з хатів.
Чи хотіли люди йти в колгоспи, чи їх примушували?
Не хтіли, не хтіли. Не хтіли добровільно йти. Хто мав конячки, земля була у людей, то не хтіли.
Людям дозволяли збирати колоски, залишки городини?
Нє, ніхто не розрішав. Ніякі колоски. Такий голод був. Не було чим не орати, не сіяти.
А чи чули ви про закон «п’ять колосків»?
Ну, судили. Жінку, Залоговську, та її невістку, троє дітей на печі. То її засудили за п’ять качанів.
Скажіть, будь ласка, чи опікувалась держава малими сиротами, чи були дитячі будинки?
Наверно, шось було.
Скажіть, як ви вижили?
Я ж кажу, тато далеко в полі на своєму участочку сховав пшеничку. Ото так вижили, так би були тоже повмирали.
А ви з дядьком жили тоді?
З дядьком. А шо ж, розкулачували, та ми в дядька були, та й дядька кормили. І ота пшениця нас спасла.
А якусь траву собирали, може тварин якихось ловили?
Не знаю, за це не скажу.
Чи були в селі люди, які не голодували?
Це такі, які приходили ото, людей оббирали, то вони не голодували.
А вони забирали тільки зерно, чи й інші речі?
Всьо на світі, всьо на світі. Понімаєш, єслі з хати вигонили, то даже платок з мене зняли. Всьо забирали. Я помню, шо на голій печі я була малою.
А багато людей померло від голоду?
Багато, багато.
А були такі бригади, що хоронили померлих?
Не, кажен собі сам. Не було ніяких бригад. Папина сестричка, така гарна, така гарна. Тіф був і всякі болєзні і вмерла. Десь їй тоже вісімнадцять год було. Всякі болєзні підключалися. Люди вмирали, погибали.
Чи допомагали люди один одному? Чи отримували допомогу від родичів?
Ні, не від кого ніякої помочі.
Чи був голод у містах?
Конєшно був, кругом був голод.
А можна було виміняти там якісь харчі на речі?
Це міняли вже після войни. А в 33-му году не помню.
А були якісь масові захоронения людей від голоду?
Не знаю, наче не помню.
А ви розповідали про голод своїм дітям, онукам?
Да. Дочка всьо знає. Та й по телевізору показують.
Кого ви вважаєте винним у загибелі людей від голоду?
Це Росія всьо винна. Чи Сталін, чи Бєрій. Це він був фашист. Заставляв отако робити голод, шоб всі повмирали на Україні. Україна була бідна.