- Місце запису: село Соснівка Конотопського району Сумської області;
- Дата запису: 26 липня 2003 рік;
- Хто передав: Дудченко Ірина Іванівна;
- Респондент: Пасько Катерина Семенівна, 1924 р.н., народилась в селі Соснівка Конотопського району Сумської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Соснівка Конотопського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви Голодомор 1932-33 рр.?
Обидва ці штрашні голоди пережила сама і дуже страшно про них навіть згадувать.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Була і засуха і неврожай, але з цього можна було випутатись, а ось страшна політика Сталіна, ці податки та збирання врожаю.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це робив?
Партійні робочі, представники влади, голови колгоспів.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Цього геть не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Тикали в очі якісь папірці, нібито з постановою про збір продуктів.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Хто не хтів віддавати – ще й били, а ще й ув’язнювали.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Мали при собі, бо людей і розстрілювали хто не погоджувався віддати майно.
Як люди боролися?
Краще було не сперечатись, а віддати все що мав. Якщо встигали, то сховували.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Старались десь щось сховати, бо сім’ю потрібно було годувати.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Шукали і в нашому одязі, все перевертали по скринях.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Якісь начальники, кому за це платили.
Де можна було заховати продукти харчування?
В своїх речах, по карманах, закопували під деревами на огороді.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Колгоспникам впродовж декількох місяців не видавали хліба на зароблені трудодні, що призводило до голодування їхніх родин. Протягом трьох-чотирьох місяців селяни їли хліб з власних присадибних ділянок, якого не вистачало для утримання селянських родин.
Збирали лише продукти харчування чи інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Все що підпадало під руки те й забирали.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Покарання людей, які збирали б на полі колоски, бо як свідчила ця постанова від літа 1932 р., це державне майно.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Нічого не дозволялось збирати у полях.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Владні органи, обласні судді – це ще далеко не всі, хто стоїть за цим.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Добровільно не хотіли працювати без ніякої користі для себе, бо весь зібраний хліб відразу відвозився.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Масове вилучення зерна, свідоме позбавлення бідних селян продовольством цьому підпорядковувалась діяльність колгоспів.
Де переховували худобу, щоб не забирали в колгосп?
Де б не переховували, звідусіль знаходили і забирали, а якщо не забирали, то накладали величезний податок.
В який час ходили забирали у людей зерно, продукти?
Приходили коли їм зручно і забирали врожай, зібраний з присадибних ділянок.
Скільки разів приходили до хати?
Поки не стягнуть усе з нас.
Коли почали люди помирати з голоду?
Масове голодування та смертність розпочалась в кінці 1931 р. і аж до 1933 р. не вщухав голод.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Безпритульні діти не працювали в колгоспах та не отримували цих нещасних, але рятівних 100-300 г хліба на трудодень. Держава не опікувалась, а навпаки, в тих районах, які не виконали т.зв. хлібозаготівельного плану, дитячі установи зняли з продовольчого постачання.
Хто не голодував у селі і чому?
Можливо, хто мав якісь зв’язки.
Хто зумів вижити?
Ми всі допомагали один одному чим могли, їли, що доведеться.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Так, а як же.
Які засоби вживали до виживання?
Їли все, що рухається, що знайдемо, гниле, мокре, сире.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Хто чім міг, тим і допомагав.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
ми збирали качани з кукурудзи, їли гнилу картошку, буряки. Вживали спориш, лободу.
З яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?
З дуба збирали жолуді, здирали кору.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ловили мишей, граків, ховрахів та й варили.
Чи можна було купити щось у місті, чи виміняти?
В містах була ще більша нищета аніж в селах.
Чи був голод у містах?
Звичайно був, де його тільки не було.
Чи знаєте Ви, що таке «торгсін»?
Торгсини – це приховування партійними членами грошей для їхнього ж лікування за кордонами.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Точно сказати не можу, але майже половина.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ой, відомі: в 1933 р. сусідка залишила троє дітей, а сама вийшла. Двоє з них вбили молодшу сестру, сирим з’їли її м’яса.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Селяни ж і хоронили.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Що ж могли платити?
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Якщо й є, то на сільському цвинтарі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Обов’язково, кожен рік.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Навіть не знаю. Раніше могли й замовчувати, бо боялись розкрити правду.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Православна церква.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?
Ні, немає, лише надгробники.
Чи знає молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Я сама розповідаю, да Ви й самі вже начитані.
Кого Ви вважали винним у загибелі багатьох людей?
Цей штучний голод – наслідок невміння управляти державою владної структури. Така родюча країна, а людей вже не повернеш.