- Місце запису: село Киянка Новоград-Волинського району Житомирської області;
- Дата запису: 2005 р.
- Хто записав: Черниш Василь Антонович, місцевий краєзнавець.
- Респондент: Пасічник Михайло Якович 1927 р. н., народився в селі Киянка Новоград-Волинського району Житомирської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав у селі Киянка Новоград-Волинського району Житомирської області
В 1928 році похоронили матір на старому кладовищі, пам’ятаю, там ще стояв вітряк на повороті. Кладбище було огороджено кам’яною горожею, ворота були. Я ходив до школи в панський будинок. Про голод розкажу. Коли стали все забирати з хат, то батько вночі викопав на стежці яму і туди закопав мішечок ячменю, трошки картоплі, загорнув землею, притоптав, щоб навіть не видно було. Але, мабуть, сусіди бачили, бо вранці приїхали з щупами, знайшли яму, викопали, все забрали, а батька тоді побили. Батько був поставлений їздити по селу забирати померлих і хоронити. Багато тоді похоронив Сава Павлюк. Під Кожушками було багато посаджено липи, то туди ходили рвати молоде листя, збирали гнилу картоплю. Все їли. Ще пам’ятаю, прийшли до хати Микитенко з Кокохою, а мати якраз в діжці замісила трошки хліба, то вони забрали останню муку. Знайшли горох, квасолю, все висипали в торбинку і забрали, а я біжу за ними плачу, дяді, віддайте, кричу, то мене ще один вдарив чоботом. Опухлі, голодні люди ходили по полях шукали щось поїсти. Як згадаю, які то були страшні були часи.