- Місце запису: м. Суми;
- Дата запису: 28 серпня 2003 року;
- Хто записав: Остапенко Анна Олександрівна, студентка 4-й курс;
- Респондент: Остапенко Надія Парфіріївна 1928 р.н., народилася у селі Алтинівка Кролевецького району Сумської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Алтинівка Кролевецького району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
Голод у 1932 – 1933 рр. пам’ятаю погано, бо була ще мала, а 1947 пам’ятаю добре.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки, чи забирали урожай влада?
В 1933 влада відбирала у людей урожай, а у 1947 і засуха була, і вобще розруха, мужиків не було в селі, не поприходили з войни, робити було нікому.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Я так дуже про 1933 і не розкажу, бо батько мій був діректором магазіна, десь в сельсовєті був, то ми не голодували, у нас нічого і не відібрали.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю, у 1947 ніхто не доносив.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Теж не скажу.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Арестовували тих, хто тоді колоски збирав.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Мали ж, наверно.
Як люди боронились?
Та ніяк вони не боронилися. Боронилися б, то може і не відібрав би ніхто.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
В 1947 у нас був мішок якоїсь перловчи чи крупи, тоді банди лазили різні, якось же вижили.
Хто і як шукав заховані харчі?
Імя я не помню, ходили вони з жилізними прутами, тикали в землю.
Скільки їх приходило до хати?
Не знаю.
Де можна було заховати продукти харчування?
Цього не знаю, бо сама не помню. А про 1933 р., про голод, ніхто тоді і не розказував, бо ми ж самі, як сім’я комуніста вроді були.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
В 1947 р., коли батько помер, мати в колгоспи робила, так їм давали по скибці хліба в день, і то не завжди.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Не знаю.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Ні, не чула.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли, ганяли. Одна баба назмітала на току зерна, так її на п’ять років посадили.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Та хто там хотів, вже після війни ні в кого не було нічого, то й ішли, бо гнали всіх.
Чи змушували йти людей в колгосп і як?
Не знаю як, відбирали все, угрожали арештами.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не знаю, може в ліс вигоняли.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Не знаю.
Скільки разів приходили до хати?
Не знаю.
Коли почали люди помирати від голоду?
Та після війни сильно так і не вмирали, як осінню не викопали нічого з города, не вродило нічого, так і стали вмірать.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Ніхто ними не опікувався, люди може помагали.
Хто не голодував в селі і чому?
В 1933 ми не голодували, бо при владі бать був, а в 1947 таке саме було. Хто багатий був, не голодував.
Хто зумів вижити?
Та по різному, старі і малі вмирали, а хто здоровіший був, той і вижив.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Дуже помагали, всім ділилися.
Які засоби вживали до виживання?
Їли все на світі, на заробітки ходили, що від німців сховали, те продать питалися.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
У нас таких і не осталось тоді.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Все на світі їли. Сестра моя, та поганок у лісі наїлась, ледь не померла.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Щавель їли, мерзлу картошку, листя з лерев.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не знаю.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Купити можна було, та не було за що купувать.
Чи був голод в місті?
Був, ну меньше.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Та точно не знаю, ну багато.
Чи відомі випадки людоїдства?
Ні.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Родичі хоронили, сусіди.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
На кладовищі їх ховали.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Не знаю.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
Родичі просто поминають.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є. А до якого патріархату належить я і не знаю. До московського, навєрно.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні. Один пам’ятник, тим хто на війні загинув.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Молодь з книжок знає, в школі їх учать. А самому це і вспоминать не хочеться.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Тепер, хто зна, кого винить. У та власть погана, і ця погана.