1. Місце запису: смт Остер Козелецького району Чернігівської області;
  2. Дата запису: 21.11.2005 р.;
  3. Хто записав: Міщеріна Тамара Валеріївна;
  4. Респондент: Орищенко Антоніна Никифорівна, 1928 р.н., народилася в смт Остер Козелецького району Чернігівської області;                                                                                                                                                           Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в смт Остер Козелецького району Чернігівської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голоду 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?

В 32-33 був великий голод. Дуже великий голод. Почему? Пятому шо люди падали на улиці іде і падає від голода, от. Моя мама розказувала шо, її сестри чоловік, значить, упав на улиці і умер. А я, знаю сосідки дєті, там їх багатодітна сім’я, так на улиці їли, траву таку, ражок , називається. Листочки такіє малєнькіє. Дак їли ту траву паслися так як ото кури, от їли все. Я, на пример, ходила на луг, рвала часничок такий, лугавой часничок, тоненький. Ну, хліба не було уже. Ми вижили почему, потому шо, атєц работав, брат старший работав, і земля була, дак ето картошку садили. О! І ето самає уже в 33 гаду, а в 47 дак уже я работала в райісполкомі, дак я вже не голодувала. Ні я не голодувала, ні радітєлі, не голодували. Почєму? потому шо ми землю обробляли, уже гроши були. У 47 люди не падали. А у 32-33 даже говорили, мати моя говорила, шо котів, собак їли, даже по городах людей люди їли. Такіє розкази були, а ми же не бачили, но так говорили.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки , чи забирана урожай влада?

Ні, по-моєму не тому, а тому шо, ну це моє мнєніє, хліб наш спеціально кудись відправиляли.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто де робив?

У нас не хто не відбирав, тому шо нічого було відбирати. Картошка була, да ето, не було зерна у нас, так шо нічого отбирать, а в другіх я не знаю, а у нас не було чого. У нас ніхто ні однієї картоплини не брав.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання

зерна?

В нас ніхто не ховав зерна, бо його не було.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Не знаю такого, даже не чула. Мати даже не розказувала такого.

Так ви кажете, що не ходили не забирал и, да не забирали хліб у людей?

Не було чого забирать во-первих, а у нас у городі, дак воопще ніхто нічого не брав.

А про запас не оставляли, чого небудь на зиму?

Не було чого оставлять, у кого були огороди, дак раньше ж хліб самие пекли, самі мололи у млені, самі муку мололи, самі пекли. ХлІб моя мати дуже вкусний пекла. I у голодовку коли пашли, так продавали хліб і ми нашли покупать до часника старий дідусь дав мені сухарика чорного хліба. Дак це було таке торжество так, як ото печенія вищого качества. Я їла. А вже другий раз до його покупать, то вже нічого не давав. Дак я вже більше не ходила з матір’ю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

А ми в колгоспі не робили. Так шо я не знаю. Мати говорила шо були такіе, но не пам’ятаю.

Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

За колоски я нічого не чула, щоб хто кого бив, чи забирав, чи судили. Такого не чула і мати не розказувала, ніхто не расказував почему, потому шо, у нас все-таки город був, так шо по селі ми не ходили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ми не ходили, тому шо у нас свій огород був. А за других я не знаю.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Так хто, по-моєму, самі йшли, почему, потому шо все-таки трохи ж давали. Дак я вопшем, в нас калхоза не було, так шо я за калхоз не знаю.

Ви не пам’ятаєте те як приходили забирати зерно у людей, як люди ховали худобу щоб її не забрали?

У нас була худоба, ніхто не трогав, даже ніхто ніколи не приходив. І корова була, і все і ніхто нічого, ніколи не брав, абсолютно. А при німцях коли корову поранили так забрали м’ясо, тіки ми зарізали з сусідами, дак м’яса німці забрали, направили сусіди дак усе м’ясо до косточки забрали, а тоді ніхто ні в кого не брав.

Коли почали люди помирати з голоду?

32 -33, ой ні, 32 наверно осіню, я так із разгаворов знаю, шо осінь і 33-ій уже весна, а потім уже начали садить, да вже осінню 33-го вже тоді легше стало.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Да цього я не знаю, потому, шо сирот у нас не було. В мене батько був і мати була, так шо я не сирота, і брати були, аж три погибли на фронті.

Хто не голодував у селі і чому?

Ну у селі я не знаю, а у нас город був, ми даже горох варили.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися

продуктами?

Не було чим ділиться, так шо не ето самоє, не ділилися бо нема, собі оставляли,

Які засоби вживали до виживання?

Ну у нас, например, ми вижили потому шо, батько робив, ето брат робив і огород держали, так шо картошка була от.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Родичі собі мені кажеться оставляли, почему, патаму шо каждий берьог для своїй сім`ї Так шо я такого не знаю, шоб родичі камуто помагали. Нам ніхто не помагав.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Я ж говорю, шо ето самое, ну ягоди якісь були в гароді, дак їли, ділилися із дітьми.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Не знаю цього. Люди говорили, шо їли котів, собак, і в гародах даже людей. Дак це із разговоров я таке знаю.

Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?

Вимінять на селі, можна було, но хліба нє, а допустім соль понести дак давали там дапустім чи крупи якоїсь, але це міняли уже при німцях.

Чи відомі вам випадки людоїдства у вашому місті?

Ні, я такого не знаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Ой, я мала була, я не знаю, но знаю шо падали на улиці, вже тоді хто сильніший дак той хоронив. Так розказували.

Чи відомі у вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Мені не відомо, і ніхто ніколи не казав, де вони захаронені. ІІочему, потому шо тоді, мені кажеться, так із разговоров я понімаю, шо кладбища не було, а де попало гам і хоронили. І як хоронили, закопували просто да і все. Так мені розказували.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церква єсть, а як вона, камінна церква, хороша.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Нема такого, я не помню такого, і ніде не бачила, ні в селах, ні в городі в нас

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 років. Зокрема, чи розповідали ви своїм дітям, онукам, сусідам?

Як спрашують дак кажу що було таке. Я такого ж дуже ж голоду,  я кажу,  не знала тому що у нас був огород, було трохи хазяйства і так пережили.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду