- Місце запису: село Сіробабино Лебединського району Сумської області;
- Дата запису: 26.07.05 року;
- Хто записав: Чечиль Г.М., соц. працівник ТУ «Берегиня»;
- Респондент: Носко Віра Іванівна, 1926 р.н., народилася у селі Сіробабино Лебединського району Сумської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Сіробабино Лебединського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 роках?
Пам’ятає.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Забирала урожай влада.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Комуністи.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Ні.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Ніхто ніяких документів не пред’являв.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Хто владі не подобався, висилали на Сибір.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Зброї я в них не бачила.
Як люди боронились?
Ховались, хто куди міг.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можно.
Хто і як шукав заховані харчі?
Активісти із села. Їздили на конях.
Скільки їх приходило до хати?
2 – 4 чоловіки із нашого села.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ми ховали під піч.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Ні.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Забирали продукти харчування.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Хто з селян міг украсти хоч один колосок, його судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, не дозволяли.
Хто охороняв поля і комори?
Об’їждщик на коні.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Добровільно селяни не хотіли йти в колгосп.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Змушували.
Де переховували худобу?
В сараї, в лісі.
В який час ходили забирати у людей зерно?
Коли хотіли, вночі та вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Багато разів.
Коли почали люди помирати від голоду?
В кінці 1933 р.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Ні, держава про сиріт не опікувалась.
Хто не голодував в селі і чому?
У кого була корова, сад, огород.
Хто зумів вижити?
У кого була корова або багаті родичі.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Ділилися фруктами.
Які засоби вживали до виживання?
Їли рослини.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Родичі, які не жадні, допомагали чим могли.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Лопухи, липу.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Листя липи, вишні, конській щавель.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не знаю.
Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?
Ходили міняти полотно на сіль, пшоно.
Чи був голод в місті?
Був.
Чи знаєте що таке «торгсін»?
Іностранний магазин, в який здавали дорогі вещі на продукти.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Дуже багато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили односельці на городі, в полі, в лісі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Їздили на підводах, собірали померлих і хоронили в одну яму.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Ні, місця захоронення не пам’ятаю.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Поминають.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
В церкві поминають і згадують.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церкві в нашому селі немає.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Про голод я розповідала усім, кого знаю.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Владу. Ту, що була в ті часи.