- Місце запису: село Собич Шосткинський район Сумська область;
- Дата запису: 22 липня 2005 року;
- Хто записав: Ільєнко Людмилою Миколаївною – учителем історії Собицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Шосткинської райради Сумської області;
- Респондент: Нос Ганна Пантеліївна, 1919 р.н., народилася у селі Собич Шосткинського району Сумської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Собич Шосткинського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Неврожай, засуха, забирали у загатовку чи кудись хліб, скот. Хатєли, шоб ішли у колгосп.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Забирали сваї мєсниї, набольш пасилали камсамольцев.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Не знаю, не помню уже.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Приходили, шукали продукти, у хазяйстві шось. Забирали усе. Документов нихто не показував.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Да, висилали кудась, одправлялись туди, куди нехто не знав.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Не бачила. Забирали свої, штатські, видно без ружей.
Як люди боронились?
Було бесполєзно. Всё равно забирали усе.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Почти нельзя. Матка у горщиках заховала трохи проса, прилєпили до поубки стєночку, дак камсамольци разбили кирпич і забрали усе.
Хто і як шукав заховані харчі?
Камсамольци.
Скільки їх приходило до хати?
Не помню по скольки, я часто ховалась у родичів, шо були трохи багатши, бо рано пашли у колхоз, і у їх не забирали нечого.
Де можна було заховати продукти харчування?
На чердаках, у печах. Закопували у лесу, у сараях.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали юшку только тим, хто рабив у колхозі.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Забирали все, шо попадалось на глаза. У нас і брать було нечого, сем’я бедна, а у других даже теє, шо «на смерть» баби лаштавали, забирали.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Тиї, хто хадив сабирать колоски, їх ловили і судили. Нас батько не пускав, а нашу родинку посадили «за колоски» 3 года. Це по такому закону.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Боже спаси, нельзя було. Бо щиталось, шо крали. Хіба мерзлу картошку да гнилу, можно тайком собрать іто боялись.
Хто охороняв поля і комори?
Сами колхозники, кому доверяли. На полях аб’єждчики.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Пошти нє. Тиї, у кого нечого не було, ішли першими. Остальних заганяли.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Заставляли. Хто не йшов, страшили, забирали і хазяйство, і пастройки, одну хату аставляли.
Де переховували худобу?
Не знаю.
В який час ходили забирати у людей зерно?
Не помню. До нас (я жила у людей, бо маткаі батько померли, коли менє було 2 года).
Скільки разів приходили до хати?
Не знаю.
Коли почали люди помирати від голоду?
Набольш ранньою весною.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Нас забрали чужі люде. Про других не знаю.
Хто не голодував в селі і чому?
Мо хто і не голодував, дак скривали.
Хто зумів вижити?
Кому Бог дав. Хто його знає.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Потрохи помагали.
Які засоби вживали до виживання?
Єли траву, листя, ходили менять вещі за Десну.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Було трохи, шоб нехто не знав.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Лободу, щавель, лугову цибулю, листя і бруньки липи, явор молодий.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Липа, щавель, лугова цибуля, лобода.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Голуби, зайці. Казали, шо і ворон, ну я не бачила.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Не помню.
Чи був голод в місті?
Там голодали мєнше. Точно не скажу.
Чи знаєте що таке торгсін?
Шось казали таке, да не помню.
Скільки людей померло в селі?
Багато, ну чи од голоуд, чи так од чого не знаю. Тих, хто приходив, мерло чимало.
Чи відомі випадки людоїдства?
Нє знаю, не чутно було. Голодали не так сильно як у других селах.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладбищі, хоронили хто придеться.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Видно нє.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
На кладбищі, а де не знаю.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Своїх радних, а чужих не чула, шоб поминали.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Церква за радянскої влади не рабила. Сечас у церкві не чула, шоб поминали, да я рідко хожу у церкву.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є. Наверно, Києвского.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Нема.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Знає, ну мало. Стану расказувать, не верять правнуки.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Один Бог святий знає. Видно, власть.