- Місце запису: село Жуківці Жмеринського району Вінницької області;
- Дата запису: невідомо;
- Хто записав: Свідчення з фондів Музею Голодомору;
- Респондент: Мунтян Марія Іванівна, 1927 р.н.;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Жуківці Жмеринського району Вінницької області.
Сім’я в мене велика тоді була. Було нас 11 дітей, але двійнята померли, бо годувати нас було нічим. Мама моя тоді робила на землекопці – мул з річки там вибирали. Для цього була бригада робочих, а мати ще повинна була давати їм денну порцію їжі. Видавала їм хліб, невеличкий шмат (1/12 буханки). Мати собі панталони пошила і тугою мотузкою їх знизу перев’язувала. Крупинки хліба, який вона різала, складала в ці панталони і несла нам. Батько займався лікуванням, тиф лікував. Якійсь настойки на жабах робив. За це йому несли хто шо міг. Потім у нього ноги повіднімалися, опухли. Ходити він довго не міг. Ще батько в річці рибу ловив, яку ми їли без солі, без муки. А у сусідів наших було 5 дітей. Всі попухли. Батько в них загинув під трактором. З сім’ї залишилася одна дитина. А в нашій сім’ї тільки 2 брати мої померли. Олександра, сестра спухша була, але вижила.