1. Місце запису: село Добронадіївка Олександрійського району Кіровоградської області;
  2. Дата запису: невідомо;
  3. Хто записав: Роменко Тетяна Олександрівна;
  4. Респондент: Міщенко Марія Іванівна, 31.08.1923 р.н., народилась в селі Добронадіївка Олександрійського району Кіровоградської області;

Під час Голодомору 1932–1933 років  проживала в селі Добронадіївка Олександрівського району Кіровоградської області.

Коли почався голод мені було 9 років. Разом з голодом прийшла біда в нашу родину. Батько помер, а матір забрали до в’язниці за те, що вона вкрала в колгоспі зерно. Казали, що цей наклеп зробили комсомольці. Маму відправили в Херсон. А я ходила попід хатами і просила хоч щось поїсти. Люди давали, хтось картоплинку, хтось морквинку. Ось так і виживала. Але кожний день я думала про маму і одного разу сіла в потяг і поїхала шукати маму. Всю дорогу мені допомагали чужі люди. Маму я знайшла, а незабаром її відпустили, пожалівши нас, маленьких дітей. Ми повернулись додому і слава Богу, вижили.

В роки Голодомору люди ставали більш жорстокими, більшість думали лише про себе, менше співчували іншим, але, на щастя, були й такі, які не боялись більшовицької влади, ризикуючи власним життям, допомагали вижити іншим. Саме такою людиною був Стаднік Василь Іванович. В ті часи біля заготзерна була так звана перевалка (склад, де зберігалися овочі та готували на відправу залізницею). Стаднік В.І, дозволяв робітникам трішки брати овочів, щоб прогодувати свої сім’ї, підтримати ними своїм голодних дітей.

Тільки тепер розумію, як він ризикував, адже за таке можна було потрапити у в’язницю. Тому Стаднік В.І. був справжньою людиною в нелюдяний час.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду