- Місце запису: місто Щорс Щорського району Чернігівської області;
- Дата запису: 18.09.2005 р.;
- Хто записав: Побєдаш Вадим Андрійович;
- Респондент: Матюх Тетяна Кондратівна, 1926 р.н., народилася в місті Щорс Щорського району Чернігівської області;
Під час Голодомору 1932-1932 років проживала у місті Щорс (нині Сновське) Щорського (нині Сновського) району Чернігівської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
Пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Неврожай.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Не пам’ятаю.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Не пам’ятаю.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Колоски забирати дозволяли, але віддавати треба було у комору.
Хто охороняв поля і комори?
Сторож. «Об’єздчики» ловили, наказували тих, хто забирав.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Хто хотів, той зразу пішов. Ми зразу пішли, бо сім’ю годувати треба.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Хто не хотів, у того забирали силою. Забирали худобу. Конечно заставляли. «Агитірували».
Де переховували худобу?
Коня «гонили» у лозу, щоб не забрали.
В який час ходили забирати у людей зерно?
Днем.
Скільки разів приходили до хати?
До нас не приходили.
Коли почали люди помирати від голоду?
Люди помирали. Приходили хлопчики і просили. А я казала: «Давай, мама, торбочку і я піду».
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Сироти були – троє дівчат. Сирот забирали в колгосп.
Хто не голодував в селі і чому?
Не голодував той, хто мав багато землі.
Хто зумів вижити?
Ми вижили. Батько заробляв 100г хліба. І ми по 50г. на колосках. Варили борщ із щавелю.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Ділились. Я жила біля школи і діти всіх батькових і матчиних братів і сестер їли у нас. У мене батько був таким, «щоб хватало всім».
Які засоби вживали до виживання?
У нас була корова, це нас і врятувало.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Виживали самі, що зуміли.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Бруньки липи і клена, щавель.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
З липи і клена. Кору – ні.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не знаю.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Можна. З Донбасу привозили «тряпки».
Чи був голод в місті?
Не знаю.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Не знаю. Знаю, що мерли, а скільки – не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства ?
Ні.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Родичі, сусіди на кладовищі.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Хто ж платив і чим?
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
На кладовищі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Окремо не поминають. Як всіх.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
Свої поминають. За радянської влади не було церкви.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
За радянської влади не було.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Розповідала. Як жили.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Кого ми можемо вважати? Не знаю.