- Дата запису: 30 вересня 2021 року;
- Місце запису: місто Лиман, Краматорського району, Донецької області;
- Хто записав: Коцур Юлія Олексіївна;
- Респондент: Литовко Віра Марківна, 30 вересня 1928 р.н.;
- Розшифровка відеозапису: Муллакаєва Андріана Степанівна;
Під час Голодомору 1932-1933 років респондента проживала в селі Коровій Яр, Лиманського (Краснолиманського) району Донецької області.
(при розшифровці матеріалів збережено мову респондента)
Як Вас звати? Представтесь, будь ласка!
Вєра Марковна.
А Ваше прізвище?
Літовка.
Коли Ви народилися?
28-го года.
А де Ви народилися?
Та в село Коровій Яр.
А якого району це село?
Красноліманського було, да?
І Донецької…
Я могу так і не сказать.
Донецької області?
Донецької області, Каровій Яр.
А про Голодомор Ви пам’ятаєте?
Пам’ятаю, канєшно, пам’ятаю.
У Ваших батьків зерно забирали?
Було всього. І забирали, і… воше, і галадува… голодували люди. Ну хто як, хто як.
А в Вашій сім’ї як було? Голодували? Пухли чи ні?
В нас в сім’я, можна сказать, не голо… не дуже голодувала. Був недостаток, канєшна, ну, шоб так голодні були – не були.
А як Вашу маму звали?
Маму?!Меланья… Яколівна.
А тата?
А тата Марк Борисович.
А пам’ятаєте якого року народження мама була?
Нє.
І тато?
І тата нє.
А Вашій сім’ї діти були крім Вас?
Були.
А як їх звали?
І Маруся була.
Сестра ваша. Вона старша за Вас?
Старша.
А якого року народження?
Хто його знає. Ну старша була. Я ж була з 28-го. А вона старша була.
А крім Марусі і ще були діти? Ще сестри, брати були в Вас якісь?
Були.
Пам’ятаєте як їх звати звати було?
Ой нє.
Не пам’ятаєте.
Не пам’ятаю.
А в батьків, яке господарство було?
Ну було. Було каровку держали. Ну врємєнами було таке, шо і держали і каровку і було таке, шо не було вазможності, не держали. Ну так, ну а так була каровка там.
А до Голодомору була каровка?
Навєрно, не було. А, може, була. Хто його знає.
А ще яке господарство було в батьків?
Та було. Шо огород такий був. Землі було багатенько. Я не знаю по стілько там було, но була земля. Було, шо робить.
А кури, там свині таке було господарство?
Ну врімінами, який год. Який як було, так шо там уроде шо там в огородє, там-там саджали ж і картошку, й буряк. По возможності, як було чим кормить, як то, то держали всігда, то поросьонка, то…
А як Ви вижили? Завдяки чому їли? Шо ви їли тоді?
Все підряд. І буряк, і картошку, і… і сажали там разне. Ну виживали как-то. Ну сажали в землі ж там. Робили і сіяли шо там, хто шо там і буряк, і картошку і таке ж само подсолнухи сажали сємєна.
А батьки пішли в колгосп?
Да, да. Дєдушка в нас такий був актівістом у калхозі, був. Були і мама, і… Ну мама не дуже в колхоз ходили, потомушо сначала ходили, потом заболіли. Як заболіли, так і тоді вже, то по-домашньому, а в колхоз уже не могли піти.
А батьки добровольно вступили в колхоз?
Ну, навєрно, канєшно. Навєрно, добровольно.
А Ви не пам’ятаєте? Нічого не розказували?
Я нічого не розказували. Розговору про це й не було. Тогда хто зна як воно.
А не розказували про активістів, про бригади, які ходили забирали зерно? Таке шось пам’ятаєте?
Таке точно не розказували. Такого как-бы не было. Никогда не расказывал. А где-то какое-то время был председателем колхоза, поэтому…
Коли це, в якому році було не понятно?
Ну, а в 40, ну в вас это 33-й. А в 47-м году она ездила на Кубань. Но все село от голода спасалось – уезджало на Кубань и вот она тоже ездила. Но поехала на Кубань, там сама чуть с голода не умерла. Приезджает сюда рано утром она домой. А на завтрак у них вареники с творогом, сметанка, поэтому Голодомора у них и не было, потому что огромный огород. Дед был здоровый, роботящий. Всегда было большое хазяйство. А детей было много. Там еще четверо детей было кроме мамы. Но они умерли… но они маленькими умерли, там была какая-то эпидемия.
А коли це було?
Не от голода. От какой-то инфекции. Она осталась вот одна.
А коли це вони померли? Ну в яких роках це було? Не пам’ятаєте?
Нє-нє-нє.
Ну приблизительно, сколько им лет было?
Скільки років було Вашим сестрам братам, шо померли?
Ну я… ну таких і ще малого возраста, не це…
Ну сколько? Лет 5?
Ну скільки років?
Ну лєт 5.
Вони менші за Вас були чи старші?
Да. Да.
Младше тебя были, мам?
Га?
Младше тебя были?
Да.
Младше, да?
Да.
Ты старша была?
Да. Були.
А коли це було теж не пам’ятаєте? Скільки Вам років було тоді, коли хворіли ці всі діти?
Хто знає.
Розказувала, шо малєнька була.
Ну це ше, ше я… Я тіко ше це так помню це ж дєтки вмирали. Там гробіки, один гробік був, другий, третій гробік був. А коли це вони померли чи вчора, чи сьогодні, чи як? По стіко їм год? Тоже ж я ше мала, тоже не-не такого, не знаю. А вобще так і ще ж в сім’є как-то не було так, шоб там ну рібьонок, шоб там как би добівался да, ну шоб узнать. Це такого как-то не було завєдєния, шо-шо, шоб я б оце спросла там у папи там, чи шо. А коли, а шо, а чого, как там… ну-ну не було такого ото. Ну вмер, то й вмер.
Не говорили про це, ні?
Ну говорили, ну по мєлочі так. Ну шо вмер, смерть прийшла, вмер і всьо. Оце таке було.
А батьки зразу пішли в колгосп, як тіки організувався він?
Ну за це не знаю, ну по моєму папа був такий актівний на счьот колхоза. Так шо, навєрно, вони сразу пішли, хто зна.
А чим він займався? Що він робив в колхозі?
Робив в колхозі і разноробичим, і бригадіром був, потом він как-то пішов у бригадіром робив. Хазяйствінніком таким, такой роботє как би, как би такой простой робочий, чи копав там чи шо – нє! А був ото руководітєльом якимся там. Ну бригадір там чи шо, но… Но людьми руководив там, ото ж таким оце. Як оце косять там… там жито, пшеницю, ну от всі, руководітільом був маленькім. Маленькім руководітєльом був.
А тоді в 32-33-му багато людей помирало від голоду?
Багато. Багато. Хоть я і не знаю так точно, но шоб, но умирали, помирали.
А хтось можливо там із сусідів чи з родичів хтось помер чи?
Ну Бог його знає, воно… Канєшно, канєшно вмирали не тіко родичі, там сусіди, а вимирали багатенько людей. І так, були ж такі люди дуже бєдні такі как-то, воно ж не доходило, представте ж как? А так ото ж бідно та була. Єсть такі сєм’ї, шо там дєток більше і така біднота була, і такіє ну…
А де оцих людей ховали, які помирали з голоду? Хто їх хоронив?
Дома хоронили, в каждому садку. У каждого садок, у садку і гробіки. Ото ж у нас, напрімєр, так я знаю, шо три гробіка було у садку. Садок у нас був такий, ну… величенький і там, і гробіки були.
Їх поховали всіх у садку, да?
Да. У садку поховали.
А в селі на кладовищі не ховали оцих, хто помирав від голоду?
Та хто де, хто де. Той дома поховав, той на кладбіще одніс, то ну хто зна як воно було, ну шо воно. Ну оце так було. Ну як оце діти, то дома ховали всі.
А Ваші дідусь і бабуся з Вами жили чи окремо жили?
Ой. Ні, окремо. Окремо.
Вони тоже в колгосп пішли?
Да, да.
Їх не розкуркулювали?
Та, по-моєму, нєт, по-моєму, нєт не розкуркулювали.
А Вас не розкуркулювали?
Та нє (сміється), нє. Не розкуркулювали. Нє ну нічого було розкуркулювати.
А як Ви думаєте, чого був Голодомор?
Бог його знає. Як воно було. Не знаю.
А в 46-47-му був Голодо-, голод? У 46-му і в 47-му після війни?
Після войни, по-моєму, був тоже голод.
А як Ваша сім’я переживала? Голодували?
Та не голодували, ну-у, канєшно, кусок хліба був. Ну, а так, шоб розкошелювалися там шось там покупались шось там такого не було, шоб там розкошелювались дорого.
А на Кубань по продукти Ви їздили в 46-47-му?
Їздила.
А чого, тут не було продуктів?
Та нє, я не за продуктами. Там родствєнніки були в нас, родствєнніки були і тот їздили туда.
А люди шось міняли: рушники, сорочки на продукти?
Міняли, міняли, це було, було це візьдє. На ринку, і на уліце, і по дворах ходили. Так ото ж називалися там, там: «Купіть оце, купіть оце» чи шо там.
І Ви тоже так ходили?
Та нє, ми не ходили, ми не ходили.
Не їздили кудись там помінять продукти? Ну речі на продукти?
Нє, нє. На Кубань їздили, там родствєнніки в нас були. На Кубані були тоже.
Все ж село їздило на Кубань.
Га?
Все ж село їздило, поїхало на Кубань воврємя голода.
Ага.
Маладьож. І ти ж поїхала.
І я.
І вчитєльніца твоя.
Так Ви всі організовано поїхали разом?
Да, канєшно. Ну хто зна, не помню.
Ну в їх сєлє, собствєнно не було такого, шоб кого то розкуркулювали. У них там по одной лінії был вообще не понятно для нас хто. У него дом приличный был такой панский и хозяйство было. Если даже кого то там трогали, роскуркулювалы, то его вообще не трогали. Вообще не понятно для нас.
А він, може, десь там при владі, при керівництві був?
Він чи офіцером був чи это. Дело в том, что, именно, в их семье никто ничего не рассказывал, вообще. Вообще никто ничего не рассказывал. В их семье это было табу. На этот… и так вот через кого то, однесельчан, кто то то слово скажет и если. А мы, ну лишь молодыми подростками, там что-то услышиш, раньше не обращали внимание, когда мы там бегали особо не… А так вообще, говорили вот, что то там по линии… Материнской линии.
По материнской линии там была Миланья Яколевна. Яков этот князь, князевы, по-моему, их не трогали в селе, когда явно, что они зажиточные…
Зажиточные были. Там всегда было бочками, вот она рассказывала, всегда, у бабушки у подвалах, всегда огромные бочки седой были, да?
Було. Було.
І хата желєзом крита…
Да.
Единственная была.
Да.
Так, а Ви це пам’ятаєте, яка в неї хата була? Яке було господарство?
Пам’ятаю, пам’ятаю.
Так розкажіть.
Хата, так, ну хата як жилізом крита така була як…
Дітей там було багато і…
Дітей багато, дочок, дочкі в них були і сини були. Сім’я такая була. І роботяча, роботящая сім’я такая була. Все…
Ну їх не розкуркулили?
Ні, по-моєму, нє, да? Нє-нє-нє, не розкуркулили.
Ну, це, це вони… це вони там були багачами в селі. І бо все в їх, дружнє було.
А як звали дідуся й бабусю?
Оцю?
Ага.
Бабусю Ївга, да?
Да!
Ївга, а дєдушкаЯкушка.
А прізвище як його було?
Фамілія?
Фамілія як була?
Фамілія? Навєрно, М’ясоєдови.
Нє. Сафоновы.
Сафонов, Сафонов. Сафонов оце був. Да оце вони тут.
То це виходить, батьки Вашої мами?
Да. Оце вони там, навєрно, на все село були.
Ну, а в колгосп не забрали їх? Худобу, реманент, може, вони це все здали?
Нє, нє.
Господарювали собі самі?
Да,да.
Пішли, ніхто не пішов в колгосп?
Ніхто не пішли в колхоз. Тут понятно, тут дед Марко, по этой линии, как бы был… Человек пройшел две войны. Такой был и умер в сто лет живя в сельском доме, топил, готовил сам себе в сто лет. Этот… И ну такой суровый был мужик.
Очень крепкий…
По-этому, и в Голодомор от у них была корова. Как была?
Це батько бабусі?
Батько бабусі. И этот, ну как то это о семье, они там этот такого не было. Если у деда рассказы доходят до нас, что было такое то. То в этом селе вот…
Дід нічого не розказував?
Не, не.