1. Місце запису: село Першотравневе Золотонівського району Черкаської області;
  2. Дата запису: невідомо;
  3. Хто передав: невідомо;
  4. Респондент: Лиска Єлизавета Луківна, 1922 р.н., народилась в селі Коврай (Першотравневе) Золотонівського району Черкаської області;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Коврай (Першотравневе) Золотонівського району Черкаської області

(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)

Аякже. Був голод. Було 12 душ у сім’ї. Усі голодували. Двоє вмерло з голоду. Приходили забирали. Відавали самі бо боялись тож нелюди. Забрали все що було в хаті. Очищують всі зашпорки. Всяке зерно. Ми питалися жолудями, листям з береста. Листя з береста товкли і пекли оладки. Як було тяжко. Їли погони з пшинки. Ходили на заробітки. Ходили рвали колоски жита. Могли посадити. Потім давали якусь болонду. Потрошку давали хліба. Мати рвала зерно для колгоспу за це давали якогось хліба. Батько збирав мертв’яків і кидали у провалля, а ще в те провалля залазили рубали м’ясо приносили додому і так виживали. Навесні як розстало ходили собирати мерзлу картоплю і робили оладки. Аби вижити. Ходили за 10 км за 15 км приносили до дому та їли. Їли люди людей. Ідуть люди, просяться переночувать. А ті кажуть: “Ідіть до нас” і їли. І мене чуть не з’їли. Мати напекла з квасолі пиріжків і носила продавать на базарі. Підійшов чоловік і каже: “Пішли до мене я там дам гроші бо тут нема”. Привів мене до дому і каже: “У мене гроші заховані на горищі”. Сам заліз і каже: “Лізь до мене”. Зове мене: “У мене тут гроші заховані”. Я й залізла на драбину. Вилізла до гори а тут соседка в сіні йде і каже: “Чого ти там. Іди сюди, я щось скажу”. Колиж вона мені каже: “Ти луче тікай відусіль”. Бо він людей їсть і привела мене до батька. Забирали. Забирали кобилу, лоша, сани, сівайку, плуг. Винні Ленін і Сталін. Це Ленін таке робив.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду