Свідчення про
Голодомор-геноцид 1932-1933

1. Місце запису: місто Батурин Бахмацький район Чернігівська область;
2. Дата запису: 22.07.1993 р.;
3. Хто записав: співробітники Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» у місті Батурин Бахмацького району Чернігівської області та зберігаються у фондовій колекції заповідника (інв. № КВ-3-2340/Р-3-1436 );
4. Респондент: Липовецька Зінаїда Кузьмівна, 1908 р.н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Батурин (нині місто Батурин) Бахмацького району Чернігівської області.

Жили в Батурині. В сім’ї було 7 дітей, батько і мати. Я вже була заміжня. Робила в колгоспі, проробила ціле літо — заробила два мішки картоплі і клуночок проса. В колгоспі на обід варили юшку, хто ходив на роботу — трохи підтримували. А мати і батько опухли від голоду, їли лободу, цвіт акації, палянички.

В 1932 р. хотіли хоч трошки проса оставить, щоб весною посіять — розсипали під піччю, зверху накидали рубанців з дров і загнали туди курей. Але активісти вибрали все — знайшли і просо. В активістах ходив Хвостик, Парпура. Про померлих з голоду не чула, а в нас, слава Богу, ніхто не помер.