- Місце запису: село Беєве Липоводолинського району Сумської області;
- Дата запису: 27 липня 2005 року;
- Хто передав: -;
- Респондент: Лимарь Іван Михайлович, 1922 р.н., народився в селі Беєве Липоводолинського району Сумської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав селі Беєве Липоводолинського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Пам’ятаю.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?
Забирала урожай влада.
Чи відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Сільські комнезами.
Чи була винагорода від влади за донесення на сусіда про приховування зерна?
Так.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Грузили на підводи всі хлібопродукти зерно, квасолі і др. Нікому документи не пред’являли, лякали владою.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Так.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Зброї не бачив.
Як люди боронилися?
Просили не забирати останні продукти, плакали.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Це неможливо, все у дворі і в постройках був ретельний обшук, металічні штрикалки.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Було десь по 5 чол. односельці.
Де можна було заховати продукти харчування?
Це неможливо.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Не знаю.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
В загальному продукти, хліб.
Чи дозволяли збирати в полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли, відбирали сумочки висипали і приорювали.
Хто охороняв поля, колгоспі комори?
Об’їзчики, сторожі комер.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Дуже примусово.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували всякими обіцянками і погрозами.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Де хто як міг.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
В любий час суток.
Скільки разів приходили до хати?
Було що й подекілька разів.
Коли почали люди помирати з голоду?
Почали люди мерти в 1933 році.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
В загальному забирали на догляд рідні.
Хто не голодував у селі і чому?
Плени.
Хто зумів вижити?
Ті, що були у владі.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
По можливості.
Які засоби вживали для виживання?
Вимінювали продукти харчування. За все, що можна.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Так.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Листя дерев (липа, клен, акація).
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Листя акації, клена, польва.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Що можна їсти все їли. Дохлих курей, корів, др.
Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?
Обміняти на товар.
Чи був голод у містах?
Не був у місті.
Чи знаєте Ви, що таке “торгсін”?
Це обмінні пункти дорогих металів.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На загальному кладовищі села; назначені люди.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Мабуть, думаю, що ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Уже важко згадати. Мочили опали, без догляду.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, Зелені свята?
Так.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Є ще такі рідні.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є Київського патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Не має.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 роки, зокрема чи розповідала Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так, багато.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Державна влада.