1. Місце запису: с. Моринці, Звенигородського району, Черкаської області;
  2. Дата запису: 26 жовтня 2005 року;
  3. Ким записано: Кубрак Оленою Миколаївною, учениця 7 класу Моринської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів;
  4. Респондент: Левурда Парасковія Давидівна, 1913 р. н., народилась у селі Моринці Звенигородського району Черкаської області. 

Під час Голодомору респондент проживав у селі Моринці Звенигородського району Черкаської області. 

(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)

Чи пам’ятаєте Ви голод у 1932-33 роках? 

Був, був голод.

Які його причини?

Неврожай. Дощі. Урожай гнив. Були податки, влада грабувала.

Якщо відбирали у людей вирощене, то хто це робив? 

Забирали люди, які ходили із зброєю.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда за приховання зерна? 

Не знаю, чи була винагорода, але донесення були.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?

Та не мали документів і робили те, що казала сільрада.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти? 

Арешти були.

Чи мали зброю ті, що  відбирали хліб у людей?  

Мали, мали винтовки ті, що відбирали.

Як люди боронилися? 

Люди не мали сил і зброї і тому не боронилися.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів? 

Заховать щось було важко, бо добре шукали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали? 

Свої сільські люди ходили, дивились у печі, шафи, комори, льохи, штрикали палками сіно, солому, чи не заховано там щось. Гонда Прохір, Іващенко Макар, Ямковий Ом’ян.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Ходили по одному, по двоє. Односельчани.

Де можна було заховати продукти харчування? 

В землю можна було закопать трохи харчів.

Чи давали їжу тим, хто дійшов до колгоспу? 

Тим, хто пішов до колгоспу давали трохи їжі, варили семено з буряків, січевицю варили, і хліб давали з магару.

Відбирали лише продукти , чи й інше: рушники, одяг, худобу?

Забирали, що хотіли: платки, плаття, черевики, рушники, намиста, корів, свиней, курей, все.

Що таке закон про ”п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього? 

Якщо в тебе знайшли 5 колосків, то давали 8 років тюрми. А якщо найдуть буряка, то рік примусової праці.

Чи дозволяли у полі збирати колоски, залишки городини? 

Нічого не дозволяли збирать, за це арештовували.

Хто охороняв поля, колгоспні комори? 

Колгоспи і комори охороняли сторожі – сільські люди.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп? 

У колгоспи йти хотіли бідні, а багаті не хотіли.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як? 

У колгосп йти змушували. Якщо людина не хотіла іти, то на неї накладали великий податок.

Де переховували худобу, щоб не забирали в колгосп? 

Худобу нікуди не ховали. Куди сховаєш, це ж не колосок.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти? 

Приходили забирати в людей продукти і худобу, і вдень, і вночі, коли хотіли.

Скільки разів приходили до хати? 

Багато разів приходили.

Коли почали люди помирати з голоду? 

Люди почали помирати з голоду зимою 1932-1933 року, а особинно весною 1933 року.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава? 

Сиротами ніхто не опікувався, якщо родичі не забирали.

Хто не голодував у селі і чому? 

Не голодували ті, хто ходив по хатах. Того, що у них ніхто нічого не забирав.

Хто зумів вижити? 

Вижити зуміли ті, хто мав корову, хто ходив у колгосп. 

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами? 

Допомагали, хто як міг.

Які засоби вживали до виживання?  

Їли листя липи, цвіт акації, траву, ягоди, коріння, були случаї людоїдства. 

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Родичі допомагали, якщо могли.

Що вживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Споживали листя, цвіт, кору, коріння, все що могли зловити.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу? 

Теж їли.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти? 

Якщо щось осталось (платки, рядна і тд.), то міняли в місті щось їстівне. 

Чи був голод у містах?

У містах голод був, але не такий, як у селах.

Чи знаєте ви, що таке “торгсін”?

Що таке “тогсін”, не знаю.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості? 

Ніхто померлих не щитав, у кожній хаті були померлі. 

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Мені відомі факти людоїдства: чоловік убив жінку, порізав на шматки і їв. В одній сім’ї померла дитина, і батько її з’їв.

Де і хто хоронив померлих від голоду? 

Ховали біля хат, на кладовищі.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Тим, хто звозив померлих давали харчі. 

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від Голодомору?

Ховали людей на старому сільському кладовищі.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Зараз померлих поминають, а за радянських часів – ні.

Чи є у вашому селі церква? Якого патріархату?

Церква в селі є. Відноситься до Московського патріархату.

Чи встановлено в селі пам’ятник померлим від Голодомору?

Пам’ятник жертвам голодомору поставлено на старому кладовищі.

Чи знає сучасна молодь про голод 1932-1933 років? Чи розповідаєте ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Про голодомор розказувала і дітям, і внукам.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей? 

У голоді винний сталінський режим.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду