- Місце запису: мсто Житомир Житомирської області;
- Дата запису: 2002 р.;
- Хто записав: Соболев В. В.;
- Респондент: Левченко Ганна Порфиріївна, 1923 р.н.;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Головенка Житомирського району Житомирської області.
Свідчення з фондів Національного музею Голодомору-геноциду.
В 32-у році урожай був поганий. Їсти нічого, налоги накладали великі і все забирали. Батько сховав під пол картоплю, але хтось доклав і його посадили. Нас лишилось п’ятеро.
В сусідів відбирач попався добрий, знайшов буряки і сало на хаті, але пожалів і сказав, що нічого нема.
Їли іванкові головки і листя липи, сушили його, м’яли, товкли в жорнах і робили липьошки. Гришка помагав матері носити їх до комори, щоб зразу не поїли і відтинав собі трохи. Я була найменша, тітка хотіла завести мене на хутір, щоб не кормить, але я знайшла назад дорогу. Старші сестри ходили на поле, збирати колоски, але їх гнали, казали за колос дають 10 років. Я збирала морожену картошку осінню на полі. Їли вишневий клей. Сусідку хотіли забрати, але її поп заховав під крилосом, а сестра її тікала через річку по льоду, та її зловили.
Потім мати дітей чужих гляділа і нам щось приносила – зовсім голодні не були. Налоги великі брали: м’яса 40 кілограмів, по 400 штук яєць, молоко, а якщо не давали – забирали все. Наташка ходила в город Житомир і колись щось приносила, но і в городі голод був. Їли погано, всі повпухали та картошку на сімена залишили. Казали, що в Троянові люди геть з голоду повимирали і під заборами лежали, так що ми жили ще непогано. Слідуючого году голод був вже не такий.