- Місце запису: місто Носівка Носівського району Чернігівської області;
- Дата запису: 25.09.2005 р.;
- Хто записав: Нечес Микола Володимирович;
- Респондент: Лечецька Надія Георгієвна, 1917 р.н., народилася у місті Носівка Носівського району Чернігівської області;
Під час голодомору 1932-1933 років у місті Носівського району Чернігівської області.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
Так.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Неврожай, податки і збирали хліб.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Була спец. Бригада.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Ні.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Приїжджала підвода, заходили в комору і виносили. Документів не бачила.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Не знаю.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Зброї не бачила.
Як люди боронились?
Хто як міг.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Важко, нам вдалося трохи овочів і зерна.
Хто і як шукав заховані харчі?
Шукали всяко – заглядали, копали, випитували…
Скільки їх приходило до хати?
Не пам’ятаю. Ми ж тільки переїхали з Прилук у це село, бо дідова земля тут була, і млин, і сад – все забрали. Так людей я тих не знала.
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопували і на городі, але ми цього не робили.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Не знаю.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Лише продукти харчування.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Ні.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля і комори?
Сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ні.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Так у нас у Прилуках все забрали – батьки переїхали сюди, в Носівку, а тут теж саме. Заставляли, грозили, що все заберуть, а батько був швець. Так він записався, але більше працював у майстерні.
Де переховували худобу?
Наче ніде. Сусіди зарізали в один день і корову і коня.
В який час ходили забирати у людей зерно?
В будь-який час.
Скільки разів приходили до хати?
Кілька разів.
Коли почали люди помирати від голоду?
У 1933 р., але померло небагато.
Хто не голодував в селі і чому?
Ми не зовсім так, щоб голодували. Дуже мало всього було, але не пухли. Батьку за кожухи трохи того-сього давали.
Хто зумів вижити?
Хто крепчий був.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Так, допомагали, але мало хто, бо мало хто мав їжі достатньо.
Які засоби вживали до виживання?
Розтягували продукти, по-трошку їли.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Сестра Катя була в цей час в Києві. Вона не допомагала.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Ми такого не їли.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Ні, такого не їли.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не вживали.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Так, мама вимінювала на золоті монети хліб та інші продукти.
Чи був голод в місті?
Не знаю, мабуть, що так, там же і городів не було.
Скільки людей померло в селі?Чи є такі відомості?
Ні.
Чи відомі випадки людоїдства ?
Ні.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі всіх хоронили.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Наче ні.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Окремих захоронень немає.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Якщо є родичі, то так.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
Не знаю.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Так. Московського.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Як запитували онуки, то розповідала.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Напевно, що потрібно було якось спасати людей, а ніхто цього не робив, то мабуть, що начальство, влада.