- Місце запису: село Верхні Трогаї Нижньосірогозький район Херсонська область;
- Дата запису: 2008 р.;
- Хто записав: Павло Повод;
- Респондент: Ласка Франц Вікторович;
- Розшифрувала: Кравчук Тетяна Володимирівна;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Верхні Трогаї Нижньосірогозький район Херсонська область.
Як ходили попід хати, шукали, послєдню зернину забирали, муку. Діти голодували, а вони забирали. Корова в нас була, забрали корову, ой, не дай Бог. Нас було семеро дітей у батьків, один у нас тільки вмер з голоду, а в них всі вижили. Наші мама, як вони сиділкою були, ходили в найми, в школу вони не ходили ні одного класу не знали. Вони заробляли, їм одежу давали, вони два сундуки отакі набили собі і нас спасали оцею одежою, носили попід хати, по селах, міняли. А нам варили суп, коліса і нас так спасли. Була мука, мішок, батько каже нада заховать, бо заберуть, каже сьогодні-завтра прийдуть, попід хати ж ходили, і з щупами, і де що є, кіло якої міки або крупи, заберуть, шоб люди вмирали, шоб діти вмирали з голоду, ну. Отак робив. Тоді опосля їх всіх репресірували, це усіх, шо ходили оце попід хати і позабирали на Золоті Приски, так вони і не повернулися. Красильський, предсідатєль колхоза був у нас, героїною, скажем так. Ну це батько в нас робив, в мене ше старший брат, 16-го году, більший за нас. І з татом вони підкопали, рили вони під бік, мішок з мукою туди засунули і цеглою вони заложили отако, шоб щупою він не міг найти. Хтось указав і прийшли з щупом, пхали аж донизу, дойде донизу і каже «нема тут».
Ну це ж, мабуть, вночі робили?
Вночі, канєшно.
І хтось дивився?
Да, і хтось, видно, підслідив. Вони вийняли цей мішок, як вже пройшла і вони тоді вийняли, наварили вам галушків, накормили нас діти.
А брат чого вмер?
Він більше за мене, мати кажуть схвате, а він більше з’їв і вмер.