- Місце запису: село Товкачівка Прилуцького району Чернігівської області;
- Дата запису: невідомо;
- Хто записав: Лукін Дмитро Всеволодович;
- Респондент: Кизим Микола Петрович, 1927 р.н.;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживав в село Товкачівка Прилуцького р-ну, Чернігівської обл.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
Кизим Микола Петрович (1927-1999) с. Товкачівка, Прилуцького р-ну, Чернігівської обл. – селянин-колгоспник; свідок руйнування сільської церкви (1938р.), призвано на військ. Службу на поч. 1945 р., проходив службу під Новосибірском у військах НКВД (охороняв кабель (В4) урядового зв’язку). Маючи можливість продовжувати кар’єру в якості офіцера військ НКВД, вирішив повернувся до власного господарства. Батько 4-х дітей.
Голодомор у 1933 р. пам’ятаю не дуже добре, оскільки було мені тоді років 5, принаймні, в школу ще не ходив. Пам’ятаю єдине бажання, яке було з ранку й до ночі: «їсти!». Хліб у нас забрали майже весь, як і у всіх інших, восени (1932р.?). І основною стравою, якою ми харчувалися того року, були млинці з картопляного лушпиння. Ми з сестрою і мамою товкли їх на грубу муку і матір пекла з неї такі левкі млинчики. Часто лушпиння не вистачало і в муку додавалося щось менш їстівне – кукурудзяні кочани та ін. Але в цілому, голод ми перенесли краще, ніж інші. Принаймні, з родини ніхто не вмер. Батько був колгоспником, у нього були якісь зв’язки з владою. І тиснули на нас менше, ніж на «індусів» і інших. Разів зо два батькові з якихось державних запасів вдавалося принести трохи муки. І це було справжнє свято.