- Місце запису: м. Київ
- Дата запису: 23. 11. 2005 р.
- Хто записав: Дубіневич Анастасія
- Респондент: Купко Микола Михайлович 1926 р.н. народився в селі Мочалище Бобровицького району Чернігівської області
Під час Голодомору 1932–1933 років проживав у селі Кобижча Бобровицького району Чернігівської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933рр?
Пам’ятаю.
Які на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Влада забирала урожай, влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Хто? Комуністи, наверно. Хто ж, це ж із района приїзджав чоловік і голова сільради свій, і ще там хтось…
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Цього я не помню. Не помню, шоб таке було.
Чи застосовували до людей побиття, покарання, висилання, арешт?
Побиття не було. Але виселяли, виселяли. Арештовували і виселяли.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Мали зброю, мали.
Як люди боронилися?
Ховалися в лісу.
Чим можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна було ховати. Ховали, хто в городі закопував, хто у ліс завозив. У нас ліс, дак у ліс завозили да там ховали десь.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі?
Да бувало і як, у кого, хороша куртка там кожана чи що таке гарне, так речі забирали.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чув. Там не п’ять колосків, а около ста. Ну забирали колоски, і судили людей за колоски.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторож. Сторожа у нас в селі.
Чи хотіли люди добровільно йти в колгоспи?
Хто хотів добровільно, пішов. А хто не хотів, то так не хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Оце ж і змушували, да забирали все. А хто в колгосп записався, в того нічого не забирали. Той жив, все своє в нього було.
Де переховували худобу, щоб не забирали в колгосп?
У лісу. Більш нема де. У лісу.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Дньом ходили. Може, і ночую ходили. Я ночую не знаю. А дньом ходили, бо я сам бачив. Ще й я ховався од їх там ото.
Скільки разів приходили до хати?
Скільки? Кожний день ходили.
Коли почали люди помирати з голоду?
Коли їсти не було чого.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Ні. Ніхто не опікувався.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували ті, хто записався в колгосп.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Не було з кім ділитися. Не було.
Які засоби вживали до виживання?
Ходили на поле, собирали там з клевера цвіточки да пекли бліни з цих цвіточков. Да в ліс ходили, груши дички собирали там ото.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Мали канєшно. Селі у родичів було, дак мали.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ніяких. Я такого не помню. У нас не було цього.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
У нас село 20 км до міста. Так шо не ходили. У місто люди не ходили. Виживали самі, як могли в селі.
Чи був голод у містах?
Не знаю. У містах не знаю. У місті я не жив.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
У нас мало. У нас село маленьке, людей мало. Так шо мало і вмерло.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
Не було у нас такого.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладбищі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ніхто не платив нічого.
Чи відомі у вашому місця захоронения людей від голоду?
У нас одно кладбшпе в селі. І на кладбищі всіх хоронили.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Поминали, поминали.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Були тоді встановлені, а шас нема нічого. Щас у нас хрести робили дерев’яні, дак вони потрухли, вже давно повикидали.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932 – 1933рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідав.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу! Кого ж іще?
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знаю.