- Місце запису: село Рівчак-Степанівка Носівського району Чернігівської області;
- Дата запису: 23.09.2005р.;
- Хто записав: Клименко Валентина Павлівна;
- Респондент: Кривенко Олександра Григорівна, 1916 р.н., народилася в селі Рівчак-Степанівка Носівського району Чернігівської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала у селі Рівчак-Степанівка, Носівського району Чернігівської області.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
Да, пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Паводок був, залило все, та й здали всі ж продукти.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
З колгоспу приходили, а хто саме – не пам’ятаю.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
У нас таких донесень не було.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Ті, хто забирали продукти, говорили з батьком і записували собі щось. Що саме писали – не говорили. Можливо, це й були документи, а може й ні.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Так, на нашій улиці побили одного хазяїна сильно, що лежав навіть. А взагалі – кричали сильно. Це я пам’ятаю. А ще раньше у батька забрали землю, і переселили нас у маленьку хату. А потім брата записували в комсомол, і загадали розкуркулювати людей. Та він перед тим і зійшов з дому. Ніхто не знав, де пішов. Вже після війні обізвався, так і блудив по світу все життя.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Не бачила.
Як люди боронились?
Та не дуже боронилися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали, моя мачуха ховала, щоб сусіди не бачили.
Хто і як шукав заховані харчі?
Як звали – не пам’ятаю. Були й знайомі і незнайомі. Приходили, говорили, що і скільки треба здати.
Скільки їх приходило до хати?
Приходили кілька чоловік. З району були і голова ячейки. Ще хтось.
Де можна було заховати продукти харчування?
У сараї, під солому.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Мачуха приносила трохи зерна, а де брала – не говорила.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
У нас – наче тільки зерно.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чула. По радіо, навіть.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, не дозволяли.
Хто охороняв поля і комори?
Були сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Мій батько не хотів.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Пам’ятаю, як все в нас забрали, то батько все говорив, що буде худо. Тоді якось і записався.
Де переховували худобу?
У нас коня зразу забрали.
В який час ходили забирати у людей зерно?
Коли угодно.
Скільки разів приходили до хати?
Не пам’ятаю. Раз – точно.
Коли почали люди помирати від голоду?
Щоби так з голоду – так наче ні. Але всі говорили, що мруть багато: хто од живота, хто од кашлю. Багато весною вмерло.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Не знаю, може родичі.
Хто не голодував в селі і чому?
Хто в колгоспі, хто договарювався якось.
Хто зумів вижити?
У кого город, якось виживали.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Ми давали картоплю жінці, яка жила через три хати без чоловіка з дітьми. Я ще односила.
Які засоби вживали до виживання?
Хто як може.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Допомагали тільки в селі, і то – не сильно. З Києва чи Прилук од родичів – нічого не було.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
В лісі ягоди збирали, лушпиння з картоплі варили.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Такого наче не було.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Та теж наче не було.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Ми нічого не купували з їжі.
Чи був голод в місті?
Про це не чула.
Скільки людей померло в селі?Чи є такі відомості?
Ні.
Чи відомі випадки людоїдства?
Хтозна. Ніколи про це ніхто не говорив. Але могил на кладовищі тоді добавилось багато.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Хто тоді вмирав, всіх ховали на кладовищі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Деякі могили зросли, а так – поминають всіх разом.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
Не знаю. Церква в нас з’явилась недавно. Відкрили у зданії колишньої бібліотеки.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є. Московського патріархату
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні. А на кладовищі же є всім.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.? Зокрема, чи
розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Та взагалі про все життя говорили, то й про ці годи також. Я ж молода була, так онукам цікаво.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Мабуть, колгоспи. Точно не знаюю