- Місце запису: с. Покровське (до 1936 р. – с. Баба, в 1936-2016 рр. – с. Жовтневе) Менський район Чернігівська область;
- Дата запису: 8 вересня 2009 р.;
- Хто записав: Люткевич Світлана Іванівна;
- Респондент: Кроха Антоніна Федорівна, 1921 р.н., народилася в селі Баба Менського району Чернігівської області.
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Баба Менського району Чернігівської області.
Чи пам’ятаєте ви голод 1933 р?
Ой, то ж, пам’ятаю, важке время було.
Чи велика була у вас родина?
Всього п’ятеро, батько, мати і дітей троє: Тетяна, Федора і я.
Всі пережили голод?
У 33-му вмер мій батько — Федір Миколайович. Через місяць умерла сестра материна — Биндюк Мар’я, потім умер її чоловік — Биндюк Ларіон та двойко їхніх діток, а найменшеньке дитятко забрала до себе додому моя мати і ростила разом із нами.
Але ж у вас у самих не було чого їсти, а ви ще одну дитину взяли?
А як не забрати, воно ж само залишилось, а це ж наша кров рідна.
Чи допомагав колгосп продуктами?
Мої батьки той час уже вступили у комуну (колгосп) і комуна виділяла на двір потроху чечевиці чи муки, а потім ми у ту муку добавляли перетерте листя в’язу, липи і пекли ладки. А ще пам’ятаю, весною мати ходила на поле і собирала гнилу картоплю, з якої пекли ладки. Щавель весною їли, встаєм вранці, а в хаті одна вода, отоді ми на луг — і рвем щавель. Важко було.
Чи допомагали люди один одному вижити у ті важкі часи?
Я пам’ятаю нашу сусідку — бабу Варку, яка жила сама і весь час нас дітей потроху підкормлювала, то ладок з клєверу принесе, то гірсточку муки. Для нас то було величезне свято. Ото так ми і вижили.