1. Місце запису: смт Вільшана, Городищенського району, Черкаської області;
  2. Дата запису: 25 серпня 2002 року;
  3. Ким записано: Підгрушня В. М. студентка 3 курсу 2 групи історичного ф-ту КНУ;
  4. Респондент: Коваленко Яків Петрович 1919 р.н., народився в смт. Вільшана, Городищенського району, Черкаської області.

Під час Голодомору респондент проживав у смт. Вільшана, Городищенського району, Черкаської області.

(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)

Де ви жили на 1932-1933 рр?

Жив у м. Вільшана (зараз смт.) на кутку Валява (зараз вул. Коцюбинського, але назва кутка так і залишилась).

Скільки вам було років?  Ви були свідком?

Мені було 13 років і я був свідком.

У вас була велика сім’я?

Велика і батько, мати та 6 дітей.

Які були погодні умови?

В той рік була велика повінь, бо йшли великі дощі, ставки вийшли з берегів в Кирилівці (с. Шевченкове), потім в хуторі Коново-Івасєво (називався і х. Зіркою), а потім прорвало ставок і в Вільшані. Вода несла все і скотину, і дерева, все, що було в неї на шляху. Вода піднялась на 1м в висоту. А ми тоді жили біля річки, то нашу хату затопило геть.

Що ж ви їли? Як ви вижили?

Їли все що могли. У нас була корова.

Зерно забирали?

Його і не було. Яке зібрали на колгоспному полі, то воно в копах та мокло, то потім сушили, молотарнями молотили і зразу кудись вивозили.

То, що ж ви їли?

Крали в колгоспі качани, без зерна, товкли, мололи та мати варили куліш. Дуже тоді лазили по льохах, виривали картоплю,  яка залишилась. 

Хтось у вашій сім’ї помер?

Ні, в сімї ніхто. А там мамині батьки, мої дід та баба – померли. Сусіди вимирали цілими сімями.

А хтось займався похованням?

В комуністів було так: якщо хтось проштрафився, отримав штраф, то він мусив одробити «УЖТРУД». Отож, один їздив гарбаркою по вулиці збирав, а такий самий копав на кладовищі яму. То привезуть, скидають, закопають і все. А людей на шляху лежало багато. Отоїдуть через наш куток з Вербівки, то йде, йде, упаде та й не встане.       

Всі люди голодували?

Жив сусід Тихін Голосненко, був завмлина, то він голоду не мав. Я пас у нього свині, або ще щось зроблю, то за роботу дасть млинця, то цей млинець та чашка молока дома, то й вижили. 

Ваші батьки не їздили в Западну по зерно?

Ні, не їздили, не було одягу щоб мінять. Страшно було їздити. Було, що поїдуть, то не приїдуть. Усе поодбирають та вбють. Мій дядько поїхав та вбили його. Поїхали шукать, то знайшли мертвого.     

Випадки людоїдства були?

Казали, що на Новоселищі жила сімя Іваненків, в сімї було 5 душ. І вони зїли свого хлопчика. Бігав, бігав, а потім нестало. Казали, що вони його зли. А після голоду дуже багато людей вмерло. Вимирали цілі села. С. Товста стало зовсім поле, а с. Тарасівка «славилось» людоїдством. Оце наче все.  

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду