- Місце запису: с. Жовтневе Макарівського району Київської області;
- Дата запису: 05.07.2003 рік;
- Хто записав: Пахарєва Олександра Сергіївна;
- Респондент: Коваль Іван Григорович, 1922 р.н.;
Під час Голодомору 1932-33 років проживала в село Комарівка Макарівського району Київської області
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?
Так.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Зробили спеціально, своі местна власть зробила.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Свої, комсомольці.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Оце я за це Вам не скажу. Чи давали винагороду….
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Ні комсомольці, местна власть.
Чи застосовували до людей покарання побиття, відсилання, арешти?
Там була одна баба, приходить комсомолец ,то він до неї ходив-ходив , та нічого не знайшов , так він там на заборі вінок цибулі вісить – взяв і пішов.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирали хліб у людей?
Ні якої.
Як люди боронилися?
Як же я можу боронитися , якщо власть якась прийшла.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали люди , ховали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
В хаті ховали, даже 2 кіла пшена і те забірали. Все забірали.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
1-2.
Де можна було заховати продукти харчування?
Десь в колодязі.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Годували нас.
Забирали лише продукти харчування чий інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Одяг-ні, тільки продукти. Це було як раскулачували забірали все і тіж местние с подводи продавали.
Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Було таке.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Забирали нишком , коли об’єзчик не бачив.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’єзчик.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Хто йшов того не раскулачували.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Ні.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Забирали худобу , якщо йшов у колгосп , а якщо не йшов , то ні.А якщо раскулачували – тоді забирали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Весною.
Скільки разів приходили до хати?
Сьогодні і завтра ходять…
Коли почали люди помирати з голоду?
На весні.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Та доглядали дітдоми.
Хто не голодував у селі і чому?
Жили тут у лісі, не голодували , тому що ховали зерно.
Хто зумів вижити?
Влада не голодувала.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Нічого, та ні дуже , не було чим ділитися.
Які засоби вживали до виживання?
Виривають бур’ян і їдять коріння.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли полову й крапиву.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Якщо було за що , бо все було дороге.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
У нас дві хати чужих померло, небагато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
У нас одна сім’я , казали , що дітей своїх з’їли.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладбіщі, без ніякої труни, у яму.
Чи платили тих, хто займався похованням померлих?
Їм по-моєму давали: чи буханку хліба…
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кладбіщі.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гроби”, Зелені свята?
Помінають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Я не хожу в церкву.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?
Нема ніде нічого.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам сусідам?
Буває таке.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Влада.