- Місце запису: село Андріївка, Макарівського району, Київської області;
- Дата запису: невідомо;
- Хто записав: невідомо;
- Респондент: Корнік Оксана Марківна, 1925 р.н.;
Під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років респондент проживала в селі Андріївка, Макарівського району, Київської області.
Жилими з мамою та дідусем . Пам’ятаю, я обняла маму і плачу: „Хочу їсти” . Стала гризти сіль, а запивала водою, від чого ще більше опухла. Дідусь вже з хати не виходив, лежав на печі, а очі якісь каламутні, не його очі. Одного разу він каже матері: „Піди доню до Петрушенків та попроси шматок хліба мені перед смертю”. Дуже тяжко про все це згадувати, хочеться кричати. Пішла мама, а незабаром приходить з маленьким кусочком чорного хліба. Поділила його мені з дідусем. Я його гламнула в одну секунду і так дивлюся на той, що в тремтячих дідусевих руках. Він погладив мене по голівці і каже : „З’їж, внучко, тобі треба жити. А я вмру із запахом хліба”. З’їла я й той шматочок . Дідюсь напився з пляшки води і каже: „Доню, а тепер будемо прощатися, я вмираю”. Лягла я біля дідуся на печі, і заснула. Не було мені жалко, не було страшно, тільки дуже хотілося їсти…