- Місце запису: село Хижня Жашківського району Черкаської області;
- Дата запису: 23 жовтня 2005 рік;
- Хто передав: учні 10 класу, членами ради музею історії села Хижні;
- Респондент: Коломієць Христя Максимівна, вересень 1919 р.н., народилася в селі Хижня Жашківського району Черкаської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Хижня Жашківського району Черкаської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте ви, що був голод у 1932-33 роках?
Пам’ятаю у 1933 році.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Голод зробили, приходили і забирали їжу.
Якщо відібрали у людей вирощене в полі, городі, то хто це зробив?
Комнезамівці приходили й забирали.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю я за доноси.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Документів ніяких не показували. Прийде і забирає, навіть у горшках.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Били, забивали навіть до смерті тих, хто не хотів давати.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Зброї в них я не бачила.
Як люди боронилися?
Нічим не боронилися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
У нас в сім’ї не було що й сховати. Увійде, та й дивиться по горшках
Хто і як шукав заховані продукти, як їх звали?
Як звали не знаю, комнезамівці ходили.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
У двох, у трьох приходили. Їх уже немає на світі.
Де можна було заховати продукти харчування?
Де його сховаєш і що було ховати.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Казали: “Бідним буде добре”. Зразу давали зерна трохи. А потім нічого не давали крім баланди.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Не було чого брати. Як у кого було може й забирали. А коні забирали.
Що таке закон про “П’ять колосків”? Чи чули ви про нього?
Закон такий я не чула. Били тих, що забирають колоски на полі, навіть вбивали.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Бувало покладе мати дитину у стерні, а сама піде збирати, то приїде бригадир та й забере. Коли всі люди захищали її, умовляли, що не буде чим дитину годувати, бо воно ще грудне, то їй дозволяли взяти цю жменю колосків.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Комірники, бригадири.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Спочатку ніхто не хтів іти, ті, що нічого не мали, ішли у колгосп, а ті, що мали коняку або що
інше не хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Людей заставляли йти до колгоспу. Казали, що будуть давати на дітей. Умовляли та й ішли.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Хто її ховав, ніде не ховали! Це ж не річ.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вночі приходили.
Скільки разів приходили до хати?
До нас два рази приходили.
Коли почали люди помирати з голоду?
Коли все забрали, тоді й почали голодувати.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Хто там ними, сиротами, піклувався.
Хто не голодував у селі, і чому?
Ті, хто їли цю баланду, ті й не вмерли. Бригадир, голова умовляли їсти чим менше.
Хто зумів вижити?
Ті, хто могли вкрасти, обміняти одежу.
Чи допомагали люди одне – одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ніхто нікому нічого не давав. Не ділилися бо не було чим.
Які засоби вживали для виживання?
Їли все підряд.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Де ж тоді хто мав, усі поголовно голодували.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли чикалу – осоку. Коріння всяке викопували, буряки, липу їли, ягоди всякі.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Кору їли. Смоктали ту, яка добра: з липи, акації.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Був у нас дохлий кінь ми його з’їли. Жаб їли все, що попадалося.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
У кого була бараболя, буряк чи хліб то в тих можна було обміняти на сорочку, полотно, щось з’їсти. Моя мама їздила міняти в Сабадаш.
Чи був голод у містах?
Мій сусід, який пізніше став моїм чоловіком, до березня з Москви, де жив, своїй сім’ї висилав посилки. То десь – то там голоду не було.
Чи знаєте ви, що таке “торгсін”?
Не чула. Не знаю.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Ось де Югина жила – 3 душі вмерло: батько і дві сестри. А так у кожній хаті по 2 – 4 душі.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
Було людоїдство. Ось сестра Дуньки Коломієць зарізала свою дитину. У Вороному її впіймали, і про неї більше ніхто не чув.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Чоловік був у Малиновий яр звозили померлих, то там у яму і скидали.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю, може й платили.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На старому цвинтарі людей у рівчак скидали.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, “Зелені свята”?
Кожне свого згадує.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не знаю.
Чи є у вашому селі церква?
Є церква.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Не було до сьогоднішнього часу, а зараз встановили хрест.
Чи знає сучасна молодь села, про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розказувала своїм онукам.
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Не грамотна, мала була, не можу сказати.