- Місце запису: село Терешківка Сумського району Сумської області;
- Дата запису: 26 серпня 2005 року;
- Хто передав: Цявук Тетяна Василівна;
- Респондент: Кобзар Уляна Андріївна, 1915 н.р., народилась в селі Терешківка Сумського району Сумської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Терешківка Сумського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
Пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки, чи забирала врожай влада?
Влада забирала врожай.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Барабаш приходив з комсомольцями і забирав.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховування зерна?
Не знаю.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Ні, документів не мали. Заходили у двір і скрізь шукали.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Ні.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Ні.
Як люди боронились?
Ніяк.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Де б не ховав, скрізь знаходили.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Із Сум був Барабаш, він шукав на чердаку, в печі.
Скільки їх приходило до хати?
3-4 чоловіки.
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопували діжку зерна, знайшли; ховали в піч, в комині.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Збирали і одяг.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чула. Жодного колоска не можна взять було.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’єзчик Дерновий охороняв поля, сторожі охороняли комори.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Заставляли.
Чи змушували людей йти в колгосп?
Змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не переховували, ніде було сховать.
В який час ходили забирати у людей зерно?
Вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Один раз.
Коли почали люди помирати від голоду?
В 1932 році.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Не знаю.
Хто не голодував в селі і чому?
Не було таких.
Чи допомагали люди одне одному виживати, чи ділилися продуктами?
Ні.
Які засоби вживали до виживання?
Пекли драники з мерзлої картоплі, із сушеного листя вишні, липи.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ні.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Кропива, лобода, мак, кінський щавель.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Із липи, вишні, лободи.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не вживала.
Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?
Нічого було мінять.
Чи був голод в місті?
Був, але не такий.
Чи знаєте що таке ТОРГСИН?
Ні.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
Не відомі.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Була людина, яка збирала померлих.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Платили, за одного померлого – 1 кг хліба.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей, померлих від голоду?
Ховали на старому кладбищі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Ні.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Тепер – згадують, раніше – ні.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Православна церква Московського патріархату, церква християн баптистів-евангелистів.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Встановлений хрест.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Знає, розповідала дітям, онукам, правнукам.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Владу.