- Місце запису: село Юнаківка Сумський район Сумської області;
- Дата запису: 25 липня 2005 року;
- Хто записав: Грищенко О. М.;
- Респондент: Кірієнко Михайло Васильович, 1925 р.н., народився в селі Юнаківка Сумський район Сумської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Юнаківка Сумський район Сумської області.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 роках?
Так.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала врожай влада?
Забирала влада.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Не знаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Не знаю.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Кажуть, так.
Як люди боронились?
Боронитися було марно.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Практичні ні.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Від влади представники, шукали скрізь, довбали землю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Група 3-5 чоловік.
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопати на городі.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали пайок.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі: одяг, рушники, худобу тощо?
Так.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чув, засуджували людей на 3-5 років за збирані колоски.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Найманці.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ні, але за пайку ішли.
Чи змушували людей іти в колгосп і як?
Так.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
В ярах, лісах.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вранці.
Скільки разів приходили до хати?
Не пам’ятаю.
Коли почали люди помирати від голоду?
Весною 33-го.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Ні, бродяжничали по селу, помирали з голоду.
Хто не голодував в селі і чому?
Мало хто.
Хто зумів вижити?
Багатші.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Самі бідували, виживали як могли.
Які засоби вживали до виживання?
Дехто їхав до міста, в сусідню Росію, там голоду не було.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Так.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Липа.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не пам’ятаю.
Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?
Можна, але було все занадто дороге.
Чи був голод в місті?
Був, та менший.
Чи знаєте Ви, що таке «торгсін»?
Так, чув.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Сусідів померло багато.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На загальних кладовищах, ті, що були здоровіші.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Ні.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Так.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Так.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є, московського патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Цьому є багато обставин.