- Місце запису: село Щасливе Олександрійського району Кіровоградської області.;
- Дата запису: невідомо;
- Хто записав: невідомо;
- Респондент: Капеляха Марія Купріянівна, 1919 р.н., народилась в селі Щасливе Олександрійського району Кіровоградської області.;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Щасливе Олександрійського району Кіровоградської області.
“В 1933 році мені було 14 років вік, коли хочеться жити так, щоб було всього доволі. Дітей в сім’ї було четверо. Батько й мати працювали не покладаючи рук, але жили бідно, а іноді й голодували.
Дівчата Марія й Марина вже були підмогою як вдома, так і в полі. Та 33 рік ніколи не забудуть. Батько працював то комірником, то охоронником. Було принесе в пазусі зерна, а іноді наловить горобців, то це було свято. Їли лободу, козельки, гірчаки, коржі з опилками. Ноги були такі пухлі, що ранком не могли ходить, аж вода сочилася. І так день за днем. На вулицю було страшно виходить, бо під тинами лежали або мерті або напівмертві дорослі і діти.
Діти були напівголодні, ребра аж світилися. Здається, коли торкнешся пальцем, то ребра розсиплються. В кого буде яке майно, то ходили в Кременецьке і міняли на жменю пшона чи якоїсь крупи, а в основному на будяки. Про ті роки страшно навіть думати, і не дай Бог дожити ще до такого. Наша сім’я вижила, але майже в кожній сім’ї нашого села були померлі”.