- Місце запису: село Стара Басань Бобровицького району Чернігівської області;
- Дата запису: 12.09.2005 р.;
- Хто записав: Потернак Юлія, Бодня Наталія;
- Респондент: Калюжа Євгенія Петрівна, 06.07.1922 р.н., народилася в селі Стара Басань Бобровицького району Чернігівської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Опасань (нині Стара Басань) Бобровицького району Чернігівської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947роках?
Пам’ятаю. Аякже.
Які на вашу думку могли бути причини голоду?
Забирала все влада. Не можна було збирати урожай.
Якщо забирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Забирали по-приказу влади.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання
зерна?
Ні. Винагороди не було.
Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?
Документів не було (пам’ятає). В однієї баби без ніяких документів забрали сарай і собі поставили.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Бить не били, але за налоги могли й побить.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Зброї не було.
Як люди боронилися?
Боронились як могли.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, овочів, продуктів?
Бувало ховали, але як найдуть заберуть. Закопають, знайдуть і заберуть.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Помню Липчака Петра Петровича, Олешка Петра Свиридовича, а мало їх було.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Чимало.
Де можна було заховати продукти?
Закопували в землю, а було й під піччю яму викопували і туди мішки із зерном закопували і підпіччя заложували кирпи чом.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали, ходили на роботу, щоб хоть супу поїсти, а ще на празник давали хліба по 200 г.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники.
худобу тощо?
Кроме продуктов одежу брали за налоги.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи Ви чули про нього?
Як по полю збирали колоски отоді й судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Нє. Нехто не давав.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’їжджики на конях.
Чи люди хотіли йти добровільно в колгоспи?
Заставляли, добровільно іти не хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Заставляли, но точно не помню.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Замикали в сараях.
В який час ходили у людей забирать зерно, продукти?
Воїне вдень, бувало начинали з утра, а як коли дак і вночі.
Скільки разів приходили до хати?
Без щоту, коли люди не записувались в колгосп.
Коли почали помирать люди з голоду?
У 1933 роки починали люди умирать.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Сиротами піхто не опікувався, виживали як могли.
Хто не голодував у селі і чому?
Хто був багатий не голодував, а так усі.
Хто зумів вижити?
Вижила половина. Вижила завдяки тому, що може там у когось щось було.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду? Чи ділились продуктами?
Допомагали. Ділились хоть по-троху да все-таки давали один одному. Дорослим не дуже, а дітям старались дать, що в кого було.
Які засоби вживали для виживання?
Ніяких не було засобів, больниць не було, виживали як могли.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Були такі родичі, які ділились (згадує). В однієї баби була тітка, яка жила в другому селі, так вона завжди давала племінниці хліба.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Болотний щавель, а також з кашки цього щавлю варили кашу і млинці, цвіточки акації їли, млинці з лободи пекли, літом грушки собирали, шовковиці, калину, бузину та другі рослини.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Листя з клену було для млинців, а других не помню.
Яких диких тварин, птахів,плазунів їли?
Диких свиней мужики забивали потроху, але дуже рідко. Зайців, котів, собак, а також дома вирощували голубів.
Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?
3а молоко, як у кого було на базарі міняли намиста, платки.
Чи був голод у містах?
Голодовка була кругом. У містах, розказувала баба, даже дров не було щоб топить.
Скільки людей померло у селі, чи є такі відомості?
Цього я точно не знаю, а воше десь половина.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
У нас наче не було. Котів їли, собак, а щоб людей, наче ні.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Будь-де і но могилках, і так. Де паде, там і яму рили, ховали без гроба.
Чи платили тим,хто займався похованням померлих?
Ніхто не платив, бо не було чим.
Чи є відомі місця заховань померлих від голоду?
На теперішньому Олешківському кладьбищі і раньше ховали.
Чи поминають померлих від голоду на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Родичи померлих поминали, але рідко.
Чи поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Поминають вже тепер. І під час Радянського Союзу поминали, але дома, бо не було церкви.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду ?
Цього не має. Бувало, що люди й не знають, де близькі родичі поховані. Моя подруга навіть не знає, де похований батько.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр.,чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Розказуєм, аякже, що ми тоді пережили.
Хто винний у загибелі багатьох людей?
Власть, а хто ж і ще.