- Місце запису: село Постольне Сумського району Сумської області;
- Дата запису: 25 липня 2005 рік;
- Хто передав: Гутенко Т.М.;
- Респондент: Іванченко Анастасія Семенівна, 1926 р.н., народилася в селі Постольне Сумського району Сумської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Постольне Сумського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви Голодомор 1932-33 рр.?
Знаю від родних.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Влада забирала.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це робив?
Активисти. Семен Макарович и Гутенко Ганна Андреевна.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Не знаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Була мала, не помню.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Не знаю.
Як люди боролися?
Кричали, плакали.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не можно.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Активисты Семен Макарович и Гутенко Ганна Андреевна. Осматривали все и везде.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
2-3 человека.
Де можна було заховати продукти харчування?
Если двойная стена, то в ней.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Да, варили и давали.
Збирали лише продукти харчування чи інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Ми були бідні, у нас только їжу.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
За п’ять колосків суділи и садили в тюрьму.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Обьезщики і сторожа.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Все шли, а богаті не шли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Не знаю.
Де переховували худобу, щоб не забирали в колгосп?
Не знаю.
В який час ходили забирали у людей зерно, продукти?
Днём.
Скільки разів приходили до хати?
Пока все не заберуть.
Коли почали люди помирати з голоду?
В 1933 році.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Був патронат, где їх кормили.
Хто не голодував у селі і чому?
Активісти не голодували.
Хто зумів вижити?
Хто сильнее здоровьем.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Конечно ділилися.
Які засоби вживали до виживання?
Хто робил в колхозе, тих кормили.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Помогали чем могли.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Свіріпу (суріпиця звичайна – припущення оцифровувача), гріцики, калачіки, всі ягоди, корні лопуха, рогози.
З яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?
З липи кору і бруньки.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Горобців і ворон.
Чи можна було купити щось у місті, чи виміняти?
Не можна.
Чи був голод у містах?
Був везде.
Чи знаєте Ви, що таке «торгсін»?
Не знаю.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Дома, на городі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
В каждой хате на городі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Родные поминают.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Поминають.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є у соседнем селі Лікарське.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?
Нет.
Чи знає молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Багато разів.
Кого Ви вважали винним у загибелі багатьох людей?
Сталіна і его владу.