- Місце запису: село Андрієво-Іванівка Миколаївський район Одеська область;
- Дата запису: 11.07.2008 р.;
- Хто записав: Коршак Ярослав Миколайович;
- Опубліковано: Кушнір В.Г., Петрова Н.О., Поломарьов В.М. У скорботних 1932-1933 р.: (Миколаївський район Одеської області): КП ОМД: Одеса – 2008, С. 43-44;
- Респондент: Хренова Галина Олексіївна, 1927 р.н.;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Андрієво-Іванівка Миколаївського району Одеської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод в 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?
Я з 1927 року. Помню, шо був голод. Але ж я була маленька.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи весь урожай забирала влада?
Ну то наче урожай був, але весь урожай забрала влада. Голод був, ще й сильний.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Наверно, назначала місцева влада, а точніше я не можу сказати, що я можу сказати, я була тоді мала.
Чи були винагороди за донесення на сусіда про приховання зерна?
Ну, то ше коли розкулачка була, вони збирались у своїй конторі. І кажуть: «Ага, той он багатий,
підем до нього і розкупаним». А тоді так і було.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?
Та де там в них документи? Це було як нападєніє. Ішли собі та й всьо забирали. Вони самі
шо хтіли, то і робили. У кожному селі були свої назначені люди.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Хто там шо робив, тоді не можна було поняти. Хто протів кого, хто за кого. Чорті шо
творилось!
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Вони може мали, та шо вони показували? Хто там людей бачив? Люди боялись, налякані
були, правди нікому не казали.
Як люди боронилися?
А як вони боронитимуться? Оце як маєш кружку зерна, заховаєш його десь в городі, щоб ніхто не знайшов. Оце вся оборона.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, фруктів, овочів?
Ховали люди, щоб не здохнути.
Скільки їх приходило до хати, хто це був?
Сам же не іде, а йдуть по троє, по четверо, юрбою, і хлопці, й дівчата.
Це можна заховати продукти харчування?
Хто де міг, там і ховав, хто собі де придумав, та заховав. Тільки так ховали, щоб ніхто не
бачив, тільки сім’я. Це посоветуються між собою та й сховають. Бо боялись друг друга.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Ну, давали крупи якоїсь, куліш якийсь, та й то вперед.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Розказували тоді, я так не помню, шо в кого було щось хороше: кожух якийсь, то забирали.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули ви про нього?
Це чула, що це судили за колоски. Люди боялися вирвати колосок, щоб не засудили. Люди
решетами полову трусили.
Чи дозволяли збирати в полі колоски, залишки городини?
Та хто там розрішав це за них і судили.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Ну начальство поставило якихось сторожів.
Чи люди добровільно хотіли йти в колгосп?
Ну як побачили, що стали кормити, їсти давати, та й начали йти.
Чи змушували людей йти до колгоспів і як?
Може хто не хтів йти – та й змушували, а в основному люди йшли самі.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Тут сиротів не було, тоді до людей забирали.
Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ну то якщо прийшло якесь голодне, то поділишся, якщо в тебе щось є. Тепер наче не такі
дружні люди, а тоді були дружні. Сім’ї великі були.
Чи мали якусь допомогу від родичів?
Ніякої допомоги не було.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Бабки чистили, какіш копали, обчистили та й їли. Якісь шкарлупи від картошки прижарювали. У нас тут не дуже такий голод був.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Не знаю, тоді дальше села ніде не була.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933рр? Зокрема, чи розповідали про це своїм
дітям, онукам, сусідам?
Та шо вони знають. Ну то онукам розказую. Вони і питають в мене.
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Господь його знає. Тоді один одного возвишали і бідних топили, що там не розберешся, хто
винен, хто нє.