- Місце запису: місто Чернігів, вулиця Верени, 59;
- Дата запису: 28.09.2005 р.;
- Хто записав: невідомо;
- Респондент: Гвоздев Павел Ульянович, 21.11.1926 р.н., народився на хуторі Панченків Олишівского района (нині Чернігівський) Чернігівської області;
В 1934 році сім’я разом з будинком, який і сьогодні уцілів, переїхала до міста Чернігова.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав на хуторі Панченків (нині Павлівка) Олишівского району (нині Чернігівський) Чернігівської області.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
Так, пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Мало місце і засуха, і неурожай, а також організовані владою загони по заготівлі і вивозу продуктів насильно забрані у населення.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Це робили активісти від влади та комсомолу.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Доноси звичайно мали місце, але чи були винагороди цього не знаю.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Про документи не чув, але велась пропаганда про те, що куркулі ховають хліб, а на Уралі робочі голодають, люде були налякані.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
До тих, у кого було знайдено прихований хліб, застосовували різні методи, аж до арештів.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
При розкуркулюванні були присутні військові (сам бачив).
Як люди боронились?
Як може боронитись незахищена людина проти військових, озброєних.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Звичайно, якщо не знайдуть, і ніхто не викаже.
Хто і як шукав заховані харчі?
Шукали активісти від влади, а також комсомолу, місцеві ходили по городах, штиряли сталевими прутами в землю й т.д.
Скільки їх приходило до хати?
Ті ж активісти місцеві, групами хтось із них був старшим.
Де можна було заховати продукти харчування?
Там, де трудно знайти.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Спершу були комуни, де харчувалися всі комунири так мабуть було і в колгоспах.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Якщо розкуркулювали, то забирали все і навіть виганяли з хат.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
За зрізані колоски судили строго до 7 років позбавлення волі. Про закон не чув.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Забороняли для себе, а організовано для колгоспу дозволяли.
Хто охороняв поля і комори?
Охороняли провірені, предані об`їзчики та сторожа.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ті, що нічогісенько не мали йшли добровільно, а хто мав якусь худобу очікував.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Так, було місце залякування, забирали тварин, чіпляли ярлики контра або петлюрівець та інше, давили налогами.
Де переховували худобу?
Про це не чув.
В який час ходили забирати у людей зерно?
Серед білого дня, демонстративно.
Скільки разів приходили до хати?
Всюди по різному, якщо не забирали за 1 раз, то приходили вдруге.
Коли почали люди помирати від голоду?
На мою думку, це було весною 1933 року. Багато людей не дожили до нового урожаю, який був у 33 році великий.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Забирали до притулків (державних).
Хто не голодував в селі і чому?
Хто був при владі
Хто зумів вижити?
Ті вижили, хто подався до міста, і, звичайно, партійні активісти.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Не було чим ділитися, бо дуже вже старались активісти.
Які засоби вживали до виживання?
У їжу добавляли липовий лист, конюшину, ловили горобців і їли и др.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Цього не чув.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Все, що не отруйне.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Чув тільки від людей, але не бачив як ще робилось.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Особисто я сам їв суп з горобцями, їли в’юнів (риба така) батько ловив, але це ще не був настоящий голод, настоящий голод був пізніше.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
У нашої сім’ї не було чого мінять тому, що сім’я була велика: 5 хлопців і 2 дівки, а корову, яка у нас була забрав активіст з Олишівки з бригадою — Архіп Сірий, який віповів моїй матері на її протест, що: «Вот ти пила молочко, а тепер буду пить я».
Чи був голод в місті?
У містах звичайно робітникам видавали пайку хліба, тому померло місцевих менше чим у селі, але багато сільських умерало, які приходили до міста.
Чи знаєте що таке ТОРГСІН?
Торгсін на мою думку, це організація, яка після проголошення НЕПУ міняла продукти на золото.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Це було таємно і оголошенню не підлягало.
Чи відомі випадки людоїдства?
На селі не знаю, а на пленумі М.С. Хрущов доповідав, що людоїдство мало місце на Україні, про це писалось у газетах після Хрущовської ожеледі.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Звозили возами куди блище, ліс, ярок і так далі. Возили місцеві.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Так, миску супу давали.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Такого не розголошували.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Цього не знаю.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
За часів радянської влади про це боялись сказать навіть слово.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Про це не знаю, а церква звичайно є майже в кожному селі.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Про хрести, пам’ятники померлим від голоду в селі не чув.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Особисто я розповідаю про хутір, де я народився і про Голодомор.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Владу і їх прислужників.