- Місце запису: смт Липова Долина Липоводолинського району Сумської області;
- Дата запису: невідомо;
- Хто записав: невідомо;
- Респондент: Грицай Микола Петрович, 1916 р.н., народився в смт Липова Долина Липоводолинського району Сумської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в смт Липова Долина Липоводолинського району Сумської області.
Про голод 1946-1947р. я говорити не буду. Скажу одне в нас як такого голоду не було. Трохи важко було, а кому легко. Як не як була война, забрала багато людей, не було в нас і худоби, але було легше, було що зїсти. А в кого була корова, тим взагалі було легше. Ой, велике діло корова. Є корова, то можеш прожити. А ще було трошки й землі. Було поволі. А от голодовка 30х років багато забрала життів. То було шось страшне. В 20х роках ми повинні були йти в колгоспи. Можна сказати шо нас заставляли. А люди йи не хтіли, боялися, но йшли срашне творилось. Забирали зерно: спочатку 3-4 центнери, а потом знову йдуть і йдуь. Отдавали, не могли сховать. Чого не могли сховать? А в нас місцеположення погане: як тільки копнеш глибшу ямку, а там вже вода, і нікуди не сховаєш. Кепсько було. А з 30х років чоловіка заберуть, може вже й не вернеться, а чи виживе сім’я, чи ні, то вже таке. Владі то не треба було. Вона про народ не думала, їм було байдуже шо твориться з нами. В 1932 тяжко було, але мати вмудрилась якось приховати діжку з огірками, а ще картошка, правда гнила була, но була. Шось трошки було. А ще в колгоспах на полях щось сіяли, так ото бува в ночі з рядном ходиш та… А страшно було, бо як зловлять, то штраф платить, позабирають все чисто. Ото й крали. А на полях у нас ставили вежі і дивились, вірніше наблюдали за тим, хто де ходить. Тяжко було. Людей померло багато. Пухли з голоду. Багацько померло. Ховали на кладбищі. Спочатку скидали в інкубатор, там де церква тепер. Одежу знімали, а потом всіх в ями. Страшно на все це було дивиися. Багато й діток померло, страх. А що ще сказать? Ага, якщо була якась одежинка, чи ще шось, то її можна було помінять на декілька стаканів жита чи пшениці, вже на якусь буде. Нада якось виживать. Так ото й брали те що Бог давав. Тяжко було, дуже тяжко. Але слава Богу вижили, трудно було, але вижили. Не доведи Господи оце таке пережить Вам.