1. Місце запису: місто Суми;
  2. Дата запису: 29 серпня 2003;
  3. Хто передав: Остапенко Анна Олександрівна;
  4. Респондент: Гребеник Олександра Кузьминична, 1923 р.н., народилася в селі Покровка Краснопільського району Сумської області;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Покровка Краснопільського району Сумської області

(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр?

Пам’ятаю голод 1932-33 рр. я тоді ще дитиною була. А в 1947 р. вже працювала вчителькою в школі.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?

В 1933 р. у нас була колективізація, у людей забирали все хозяйство, у мого батька забрали і лошадь і корову, і хату в нас забрали. А в 1947 р. був неврожай, і зерно не вродило, і картошка.

Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Відбирали комуністи. Приїзжала з Москви спеціальна делігація, которая цим займалась.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Я тоді мала була, не понімала ще. Може і були такі, хто [нерозбірливо]

Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?

Приходили, перевертали все, виносили все, що знайдуть. А про документи не знаю. Мали ж таке право від власті.

Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?

[Нерозбірливо]. І били і висилали тих хто сопротівлялся.

Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?

Мали зброю.

Як люди боронились?

Як можна боронитись. Ховали що можна, самі ховались… А більше й ніяк.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Ховали, но находили все… 

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Комуністи шукали… А як звали не знаю.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Приходило і по 5 і більше чоловік.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ховали зимою в городі в снігу зерно, а [нерозбірливо]. Ховали в заті в усіх углах, в землю закопували.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Може якусь і давали, но мій батько до колгоспу не пішов, то нам і не давали нічого і все хозяйство одібрали.

Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?

Все забирали, що знаходили.

Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Про закон не чула.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли. Даже дітей ловили на полях, забирали зерно, судили родителей.

Хто охороняв колгоспні поля і комори?

Сторожа охраняли.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Некоторі йшли, такі що нікого не було в них. Мій батько не хотів іти, бо говорив, що це клеймо.

Чи змушували йти людей в колгосп і як?

Змушували якось…

Де переховували худобу?

Худобу ніде ж не заховати…

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

[Нерозбірливо] їздили по хатах. Ноччю, щоб застать родітєлєй.

Скільки разів приходили до хати?

Не один раз, точно, а скільки й не помню.

Коли почали люди помирати від голоду?

Ще літом почали, а зімою завсім важко було.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?

В 1933 р. й не знаю. А в 1947 р, я в школі робила, так нам давали ще 40 чоловік три буханки хліба на день і ми їх дітям ділили і роздавали. Вместо сахара давали патоку і [нерозбірливо].

Хто не голодував в селі і чому?

Хто при власті був той і не голодував.

Хто зумів вижити?

Хто сильніший був, хто везучій, той вижив. Старі й малі померли.

Чи допомагали люди одне одному виживати?

Ми з сестрою малі ходили в друге село – просити хліб, картошку. Аж в Росію ходили. Так і вижили.

Які засоби вживали до виживання?

Батьки покунули нас малих, а самі в Харкові за копійки робили, щоб хліба купити, так і вижили.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

У нас таких родичів і не було.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Лободу у відрі варили і їли, колоски перетирали варили і їли.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Все що с’їдобно було, все і їли.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ми ж малі були, то нічого такого й не могли зловить.

Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?

Можна було і хліба і молока купить. На що батьки і працювали, тільки заробляли копійки.

Чи був голод в місті?

Був і в місті, ну не такий сильний.

Чи знаєте ви що таке “торгсін”?

Туди все цінне здавали, властям за гроші, на хліб міняли.

Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?

У нас брат помер і бабушка. А всього скільки і не скажу.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Про таке не знаю. Хоч пізніше й ходили слухи. Ми дітьми самі жили і не боялися.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

У нас як братик маленький помер, то прийшли сусіди й похоронили за хатою, у садку.

Чи платили тим, хто займався поховання померлих?

Не знаю.

Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?

Хоронили тоді чи де придеться, чи на кладбищі.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Родичі поминали, а тепер уже і родичів не осталось.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Не знаю.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церква є. А якого патріархату і не скажу.

Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?

Ніхто нічого там не встановлював.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Знає мабуть. І фільми є і книжки. Говорять усі. Я про це і не говорю [нерозбірливо] й вспомінать.

Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?

Руководітелі винні.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду