- Місце запису: місто Суми;
- Дата запису: 29 серпня 2003;
- Хто передав: Остапенко Анна Олександрівна;
- Респондент: Гребеник Олександра Кузьминична, 1923 р.н., народилася в селі Покровка Краснопільського району Сумської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Покровка Краснопільського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр?
Пам’ятаю голод 1932-33 рр. я тоді ще дитиною була. А в 1947 р. вже працювала вчителькою в школі.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
В 1933 р. у нас була колективізація, у людей забирали все хозяйство, у мого батька забрали і лошадь і корову, і хату в нас забрали. А в 1947 р. був неврожай, і зерно не вродило, і картошка.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Відбирали комуністи. Приїзжала з Москви спеціальна делігація, которая цим займалась.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Я тоді мала була, не понімала ще. Може і були такі, хто [нерозбірливо]
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?
Приходили, перевертали все, виносили все, що знайдуть. А про документи не знаю. Мали ж таке право від власті.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
[Нерозбірливо]. І били і висилали тих хто сопротівлялся.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Мали зброю.
Як люди боронились?
Як можна боронитись. Ховали що можна, самі ховались… А більше й ніяк.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали, но находили все…
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Комуністи шукали… А як звали не знаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходило і по 5 і більше чоловік.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали зимою в городі в снігу зерно, а [нерозбірливо]. Ховали в заті в усіх углах, в землю закопували.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Може якусь і давали, но мій батько до колгоспу не пішов, то нам і не давали нічого і все хозяйство одібрали.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Все забирали, що знаходили.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Про закон не чула.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли. Даже дітей ловили на полях, забирали зерно, судили родителей.
Хто охороняв колгоспні поля і комори?
Сторожа охраняли.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Некоторі йшли, такі що нікого не було в них. Мій батько не хотів іти, бо говорив, що це клеймо.
Чи змушували йти людей в колгосп і як?
Змушували якось…
Де переховували худобу?
Худобу ніде ж не заховати…
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
[Нерозбірливо] їздили по хатах. Ноччю, щоб застать родітєлєй.
Скільки разів приходили до хати?
Не один раз, точно, а скільки й не помню.
Коли почали люди помирати від голоду?
Ще літом почали, а зімою завсім важко було.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
В 1933 р. й не знаю. А в 1947 р, я в школі робила, так нам давали ще 40 чоловік три буханки хліба на день і ми їх дітям ділили і роздавали. Вместо сахара давали патоку і [нерозбірливо].
Хто не голодував в селі і чому?
Хто при власті був той і не голодував.
Хто зумів вижити?
Хто сильніший був, хто везучій, той вижив. Старі й малі померли.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Ми з сестрою малі ходили в друге село – просити хліб, картошку. Аж в Росію ходили. Так і вижили.
Які засоби вживали до виживання?
Батьки покунули нас малих, а самі в Харкові за копійки робили, щоб хліба купити, так і вижили.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
У нас таких родичів і не було.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Лободу у відрі варили і їли, колоски перетирали варили і їли.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Все що с’їдобно було, все і їли.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ми ж малі були, то нічого такого й не могли зловить.
Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?
Можна було і хліба і молока купить. На що батьки і працювали, тільки заробляли копійки.
Чи був голод в місті?
Був і в місті, ну не такий сильний.
Чи знаєте ви що таке “торгсін”?
Туди все цінне здавали, властям за гроші, на хліб міняли.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
У нас брат помер і бабушка. А всього скільки і не скажу.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Про таке не знаю. Хоч пізніше й ходили слухи. Ми дітьми самі жили і не боялися.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
У нас як братик маленький помер, то прийшли сусіди й похоронили за хатою, у садку.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Хоронили тоді чи де придеться, чи на кладбищі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Родичі поминали, а тепер уже і родичів не осталось.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не знаю.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є. А якого патріархату і не скажу.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ніхто нічого там не встановлював.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Знає мабуть. І фільми є і книжки. Говорять усі. Я про це і не говорю [нерозбірливо] й вспомінать.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Руководітелі винні.