- Місце запису: невідомо;
- Дата запису: 04.08.2002 р.;
- Хто записав: Мохнатюк Ігор Олексійович;
- Респондент: Гордієнко Ольга Степанівна, 1928 р.н.;
- Оцифрувала: Анна Крачковська;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Жорнище Іллінецького району Вінницької області.
Розкажіть, будь ласка, про Вашу сім’ю?
В сім’ї в нас було шестеро дітей, батько з матір’ю і бабушка. Я в сім’ї була найменша, четверо старших братів і доросла сестра.
У Вас в сім’ї або хто-небудь із близьких померли від голоду?
Да, першою померла бабушка пам’ятаю лише, що в неї дуже попухли ноги. Потім десь зник п’ятирічний братик Андрій. Помер батько, мати віддала мене до тітки Ганни, у якої не було своїх дітей. Двоє братів працювали в лісника, так і пережили голод. Сестра з братом (Микола) працювали в Іллінецьку на заводі (цукровому). Вже під весну я дізналася, що ми залишилися круглими сиротами. Померла і наша мати. Я малою ще була, але пам’ятаю, що тітка забороняла дивитись як коло двору привозили підводу з трупами. Одного разу я почула як тітка Ганна розмовляла з дядьком (Петром) і розказувала, шо я залишилася круглою сиротою.
На Вашу думку, які були причини голоду?
Думаю, время тоді було таке. Власті забрали в нас коней, дві корови, вола. Помню як плакала мати з бабушкою, коли скотину вовозили з двору. Добровольці скрізь нишпорили, шукали і забирали останнє зерно, крупу, картоплю і інше.
Чи відносите ви неврожай до однієї з причин голоду?
Не знаю, не можу сказати. Точно помню, що добровольці не одну підводу зерна забрали у нас.
Як поводила себе місцева влада по відношенню до населення?
Пам’ятаю, що дядько Петро бідкався тітці що на роботі знущаються як тільки можуть, жити стає все важче.
Якою була поведінка людей відносно одне одного?
Пам’ятаю, що тітка Ганна забороняла відкривати кому б то не було двері, лише їй, її матері (Килині) і дядьку Петру. Значить люди не довіряли одне одному.
Чим Ви харчувалися?
Баба Килина варила якусь баланду. Деколи тітка з дядьком приносили по шматочку хліба. Той хліб для мене був такий смачний! Хліб баба Килина ховала, щоб я не змогла його з’їсти зразу. Бувало як баба Килина зварить тієї баланди, а вона настільки недобра, а їсти її мене заставляли. Я прошу у баби хліба, вона дасть мені маленький шматочок, а коли і навєрно не було і того.
Яким чином Вам вдалося вижити?
Якби мати мене не віддала тітці Ганні, мабуть, я б також померла з голоду. Тоді обично вимирали великі сім’ї, де було багато дітей, а тимпаче, де були малі діти. Старшим дітям якось вдавалось вижити, а от малі діти не могли щось знайти чим поживитись.