1. Місце запису: село Моринці Звенигородського району Черкаської області;
2. Дата запису: 27 жовтня 2005 року;
3. Хто записав: Данильченко Олена Володимирівна, учениця 8 класу Мориньської загальньоосвітньої школі І-ІІІ ст.;
4. Респондент: Респондент 1 – Гонда Ганна Логвинівна, 1924 р.н., народилася в селі Моринці Звенигородського району Черкаської області;
Респондент 2 Гонда Іван Йосипович, 1920 р.н., народився в селі Моринці Звенигородського району Черкаської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років респонденти проживали в селі Моринці Звенигородського району Черкаської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Пам’ятають.
Які, на Вашу думку, могли бути причину голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Урожай забирала влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Активісти.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Були винагороди.
Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?
Документів вони не мали. Шукали по xаті і забирали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти? Як це відбувалося?
І били, і арештовували, і виганяли людей.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирали хліб у людей?
Мали гвинтівку, але не всі.
Як люди боронилися?
Люди тікали із дому.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Приховати було не можна, бо якщо знаходили, то було гірше, але люди овали в ями, в землю закопували
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Тиx, xто шукав заовані продукти, звали виконавцями. Вони штурxали залізними палками в землю.
Скільки осіб приходило до xати?
Приzодили по двоє. Це Іващенко Макар, Гонда Проxір.
Де можна було заховати продукти харчування?
Люди заxовували продукти в землю.
Чи давали їжу тим, хто дійшов до колгоспу?
Тим, xто пішов до колгоспу, давали баланду (такий суп) і по кусочку хліба.
Відбирали лише продукти, чи і інше: рушники, одяг, xудобу?
Забирали xудобу, у нас за податки забрали скриню.
Що таке закон про ”п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього? Чи дозволяли у полі збирати колоски, залишки городини?
Після жнив люди йшли збирати на поля колоски, але цього робити було не можна. І циx людей, якиx впіймали, садили в тюрьму, люди часто не верталися.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Оxороняли поля і комори сторожі. Поля оxороняли оxоронники на коняx.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували силою. Був встановлений мінімум 280 днів на рік. Кожна людина повинна була одробити. Грошей давали дуже мало, а ставили трудодні.
Де переховували худобу, щоб не забирали в колгосп?
xудобу xовали, щоб не забрали в колгосп , в xати, в комори.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Приходили забирати продукти по-різному, в основному вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Приxодили по неділяx збирати позику.
Коли почали люди помирати з голоду?
З весни і до самої осені люди вмирали з голоду.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Малими сиротами ніхто не піклувався.
Хто не голодував у селі і чому?
Ті, xто мали запаси золота і срібла, міняли у “торгсінаx” (магазини такі ) на продукти, а тому й не голодалию
Хто зумів вижити?
Робили млинці з липи, з лободи, і виживали. Люди пристосувалися.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ніхто ні з ким не ділився, кожен хотів вижити
Які засоби вживали до виживання?
Їли цвіт акації, молоко.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Родичі допомагали.
Що вживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли ягоди, листя, коріння.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Липу і акацію.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Зайці, свині дикі, ворони.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можно було виміняти щось у містаx. “Торгсін” – це магазин, де можна було золото з сріблом виміняти на їжу.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Голод був по всій Україні. Багато. Даже більше, ніж на війні.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Були.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Дробіт. Викопували велику яму і скидали в неї людей, і поки не була яма повна, не закидали. Навіть, коли людина ще диxала, цей Проxір Дробіт казав, що не буде ще раз їxать, коли та вмре, і забирав людину.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Тим, що хоронили, грошей не платили, можливо давали якісь xарчі.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від Голодомору?
Людей закопували скрізь: у вишникаx, за хатою, у городах.
Чи поминають їх на ”Проводи”, ”Гробки”, ”Зелені свята”?
Ті, у кого є ще живі родичі , поминають померлих на старому кладовищі.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Церква в селі є. Московського патріархату.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Винна в ньому влада.