1. Місце запису: місто Львів;
  2. Дата запису: 2004 рік;
  3. Хто передав: Львівська обласна державна телерадіокомпанія;
  4. Респондент: Головацька Євгенія Іванівна, 4 серпня 1914 р.н., народився у селі Устечко Тернопільського воєводства (тепер Заліщицький район Тернопільської області);
  5. Розшифровка аудіозапису: Голубєва Галина Юріївна;

Під час Голодомору 1932-1933 років респондент проживала у селі Устечко Тернопільського воєводства (тепер Заліщицький район Тернопільської області).

(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)

В 33-му році мені потрібно було дістати для хворого якесь лікарство, і мені сказали, що його можна взяти тільки в тому, в Чернівціях. Я там поїхала і в перший раз побачила таку траґедію: на вокзалі стояв такий мущина, біля нього жінка, одна старша, одна молода, а на лавці лежала дитинка 6-7 років, я думала, що дитина спить. Коли приїхав поїзд, той мущина взяв ту дитину на руки і засунув під лавку. І вони пішли до поїзду, дитину лишили. То такий перший удар. І потім люди там говорили, що зі Східної України люди ходять по хатах і збирають якісь продукти для голодуючих.

Більше я уже побачила в 33-му році. Тоді вже в Рогатищі, в тих селах, дуже багато ми зустрічали людей, які ходили і просили по хатах, хто що міг – хтось якусь фасольку, хтось якісь крупи чи зерно. Люди були всі щуплі такі, худі, видно, що були змучені, голодні. В нас навіть як ще в Окружному союзі, то, навіть… ми там збирались на вечір, на такий… після роботи там посидіти, така там гутірка була, то також говорили про те, що дуже багато людей зі Східної України приходить тут просити хліба.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду