- Місце запису: село Нова Прага Олександрійський район Кіровоградська область;
- Дата запису: невідомо;
- Хто записав: невідомо;
- Респондент: Гелеверя Марія Онисимівна, 05.08.1920 р.н.;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області.
«Були у голодовку люди разні: і хароші, і нелюди. Сусід Антон Прожога з’їв свою жінку і матір начав їсти. Його арєстовали і судили, хоча він потом вернувся у село. А був такий Петро Компанієць — комірник. Дуже хароший. Бувало моя мати Настасія Гавриловна піде до нього, а він їй каже: «Заходьте до мене» і дасть пшонця або зерна, шо свиням на обмішку у колхозі давали. Він сильно людям помагав, багатьох з могили витягнув. А от голова колхоза Семен Бугайов був строгий. У нього було п’ятеро дітей. До нього не дуже обращались люди, хоча його жінка потроху людям помагала.
Мій батько, Гелеверя Онисим Максимович (мати 1901 года, а він за неї на десять лєт старший), (авт., 1899 року народження) усім родичам помагав і сусідям тоже. Він їздив на Западну Україну, а там люди не голодували, продавав одежу, а купляв пшоно, муку, сало, соль, спічки. Благадаря батькові вижила не тільки наша сім’я, а й сім’ї його братів Андрія і Василя Гелеверів. Андрія Твердохліба (сусід) і його сім’ю тоже батько спас. Багато людей у селі здуріло, а були люди, шо помагали другим, даже не своїм родичам, бо жаліли дітей, понімали горе».