- Місце запису: м. Чигирин Черкаської обл. (Чигиринський будинок пристарілих)
- Дата запису: 08.2018 р.
- Хто записав: Артеменко Лариса Олегівна, Вигодованець Ольга Василівна;
- Респондент: Філоненко Ганна Яківна, 1925 р.н. народилася в с. Трушівці Чигиринського р-ну Черкаської області;
- Розшифровка аудіозапису: Вигодованець Ольга Василівна.
Допомагає опитувати Маслак Марія Павлівна – завідувачка відділу стаціонарного відділення Чигиринського будинку пристарілих (далі М.П.)
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в с.Трушівці Чигиринського р-ну Черкаської обл.
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Назвіться, будь ласка. Як Вас звати?
Ганна.
А прізвище?
Філоненко.
А по батькові?
Яків.
А народилися коли?
25-го. А скільки мені?
93 роки Вам.
М.П.: Тьотя Галя, а розкажіть про Голодомор. Про голодовку Ви щось пам‘ятаєте?
Ой, страшне…
М.П.: То розкажіть скільки було дітей у Ваших батьків?
Троє.
М.П.: А помер хтось?
Повбивані.
М.П.: А в голодовку батько, мати вижили?
Вижили.
М.П.: І діти вижили?
Вижили.
М.П.: А може із сусідів хтось у голодовку помер? Ви помните?
Померли.
М.П.: А Ви хоч знаєте прізвища?
Філоненки…
М.П.: Це в них не було що їсти? А Ви що їли в голодовку?
Солому.
М.П.: А як солому? Як мати годувала соломою?
Потовкла у ступі та оладочки пекла.
М.П.: А щось добавляла до соломи?
Це одна солома.
А чому не було що їсти? Де поділись продукти?
Позабирали, геть позабирали.
М.П.: А хто забрав?
Свої, сусіди.
М.П.: А що вони були при начальстві?
Да.
М.П.: І не жаліли нікого?
Ні.
М.П.: І ви їх знали? Вони були старші за Ваших батьків?
Старші
М.П.: А не били батьків?
Ні.
М.П.: Тільки приходили, забирали?
Забирали.
М.П.: А що Ви ще пам‘ятаєте?
Бомбили дуже…
М.П.: Нам треба голодовку. Що ще в голодовку було? А було що людей їли?
Було.
М.П.: Це у вашому селі було?
Да.
М.П.: А далеко від Вас жили люди ті, що їли людей?
Недалеко.
М.П.: А Ви пам‘ятаєте прізвища?
Не пам’ятаю.
М.П.: А де ви жили в роки Голодомору?
Там, в себе дома.
М.П.: Село як називалося?
Трушівці.
М.П.: А колоски ходили збирати на полі?
Збирали-збирали.
М.П.: А якщо хтось побачив із начальства, то наказували?
Ой, наказували.
М.П.: А як наказували – в тюрму садили чи вбивали?
Сажали в тюрму.
М.П.: Колоски не можна було збирати?
Не можна.
М.П.: А де людей ховали?
На кладовищі:
М.П.: А лежали на дорогах, під хатами люди?
Ні.
М.П.: А приблизно скільки людей померло від голоду в селі?
Ой, багато, багато.
М.П.: Ну скільки – 100, 200? Тоді ж чуть було по селу – той вмер, той вмер. То скільки? Пів села чи третина?
Пів села.
М.П.: А робити заставляли в голодовку?
Заставляли.
М.П.: Мати ходила на поле?
Ходила.
М.П.: А батько заробляв якось гроші? Де вони робили?
В колгоспі.
М.П.: А хлопці, брати, менші за Вас чи старші?
Один менший, а один старший.
М.П.: А старший тоже десь ходив і заробляв гроші?
Ще не робив він.
М.П.: А в колгоспі давали щось додому взяти? Робили ж там на току.
О, не можна, не можна.
М.П.: А ви тоді маленькі були, да? Ви за матір‘ю ходили, їсти просили?
У матері просила.
М.П.: А корови, свиней, курей не було у вас?
Була корова.
М.П.: А чого ж була корова, а ви їли солому? Молоко ж було. А що Вам ще таке запам‘яталося?
Їсти хотілося.
М.П.: Постійно хотілося їсти?
Да.
М.П.: А коли легше стало після голодовки? Хліб появився тоді?
Сіяли.
М.П.: Сіяли хліб, то вам тоді трошки легше стало. А в 46-47 роках Ви пам‘ятаєте голодовку?
Ні.
М.П.: Тоді видно Вам трошки легше було.
Робили… робили.
М.П.: Робили і трошки легше жить. А батьки не збиралися десь виїзджати, коли голодовка була?
Нікуди.
М.П.: Були постоянно в Трушівцях.