1. Місце запису: м. Чигирин Черкаської обл. (Чигиринський будинок пристарілих)
  2. Дата запису: 08.2018 р.
  3. Хто записав: Артеменко Лариса Олегівна, Вигодованець Ольга Василівна;
  4. Респондент: Філоненко Ганна Яківна, 1925 р.н. народилася в с. Трушівці Чигиринського р-ну Черкаської області;
  5. Розшифровка аудіозапису: Вигодованець Ольга Василівна.

Допомагає опитувати Маслак Марія Павлівна – завідувачка відділу стаціонарного відділення Чигиринського будинку пристарілих (далі М.П.)

Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в с.Трушівці Чигиринського р-ну Черкаської обл.

(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)

Назвіться, будь ласка. Як Вас звати?

Ганна.

А прізвище?

Філоненко.

А по батькові?

Яків.

А народилися коли?

25-го. А скільки мені?

93 роки Вам.

М.П.: Тьотя Галя, а розкажіть про Голодомор. Про голодовку Ви щось памятаєте?

Ой, страшне…

М.П.: То розкажіть скільки було дітей у Ваших батьків?

Троє.

М.П.: А помер хтось?

Повбивані.

М.П.: А в голодовку батько, мати вижили?

Вижили.

М.П.: І діти вижили?

Вижили.

М.П.: А може із сусідів хтось у голодовку помер? Ви помните?

Померли.

М.П.: А Ви хоч знаєте прізвища?

Філоненки…

М.П.: Це в них не було що їсти? А Ви що їли в голодовку?

Солому.

М.П.: А як солому? Як мати годувала соломою?

Потовкла у ступі та оладочки пекла.

М.П.: А щось добавляла до соломи?

Це одна солома.

А чому не було що їсти? Де поділись продукти?

Позабирали, геть позабирали.

М.П.: А хто забрав?

Свої, сусіди.

М.П.: А що вони були при начальстві?

Да.

М.П.: І не жаліли нікого?

Ні.

М.П.: І ви їх знали? Вони були старші за Ваших батьків?

Старші

М.П.: А не били батьків?

Ні.

М.П.: Тільки приходили, забирали?

Забирали.

М.П.: А що Ви ще памятаєте?

Бомбили дуже…

М.П.: Нам треба голодовку. Що ще в голодовку було? А було що людей їли?

Було.

М.П.: Це у вашому селі було?

Да.

М.П.: А далеко від Вас жили люди ті, що їли людей?

Недалеко.

М.П.: А Ви памятаєте прізвища?

Не пам’ятаю.

М.П.: А де ви жили в роки Голодомору?

Там, в себе дома.

М.П.: Село як називалося?

Трушівці.

М.П.: А колоски ходили збирати на полі?

Збирали-збирали.

М.П.: А якщо хтось побачив із начальства, то наказували?

Ой, наказували.

М.П.: А як наказували – в тюрму садили чи вбивали?

Сажали в тюрму.

М.П.: Колоски не можна було збирати?

Не можна.

М.П.: А де людей ховали?

На кладовищі:

М.П.: А лежали на дорогах, під хатами люди?

Ні.

М.П.: А приблизно скільки людей померло від голоду в селі?

Ой, багато, багато.

М.П.: Ну скільки – 100, 200?  Тоді ж чуть було по селу – той вмер, той вмер. То скільки? Пів села чи третина?

Пів села.

М.П.: А робити заставляли в голодовку?

Заставляли.

М.П.: Мати ходила на поле?

Ходила.

М.П.: А батько заробляв якось гроші? Де вони робили?

В колгоспі.

М.П.: А хлопці, брати, менші за Вас чи старші?

Один менший, а один старший.

М.П.: А старший тоже десь ходив і заробляв гроші?

Ще не робив він.

М.П.: А в колгоспі давали щось додому взяти? Робили ж там на току.

О, не можна, не можна.

М.П.: А ви тоді маленькі були, да? Ви за матірю ходили, їсти просили?

У матері просила.

М.П.: А корови, свиней, курей не було у вас?

Була корова.

М.П.: А чого ж була корова, а ви їли солому? Молоко ж було. А що Вам ще таке запамяталося?

Їсти хотілося.

М.П.: Постійно хотілося їсти?

Да.

М.П.: А коли легше стало після голодовки? Хліб появився тоді?

Сіяли.

М.П.: Сіяли хліб, то вам тоді трошки легше стало. А в 46-47 роках Ви памятаєте голодовку?

Ні.

М.П.: Тоді видно Вам трошки легше було.

Робили… робили.

М.П.: Робили і трошки легше жить. А батьки не збиралися десь виїзджати, коли голодовка була?

Нікуди.

М.П.: Були постоянно в Трушівцях.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду