- Місце запису: місто Дружба Ямпільського району Сумської області;
- Дата запису: 28 липня 2005 року;
- Хто записав: Ковалевська Марина Іванівна;
- Респондент: Фалько Євген Васильович, 1920 р.н., народився в селі Кам’яне Лебединського району Сумської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Кам’яне Лебединського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Так.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забрала урожай влада?
Неурожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Не забирали.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Було.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Наказували і виселяли з села.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати у людей хліб?
Ні.
Як люди боронилися?
Закривали будинки.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Активісти.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
3-4 чоловіка.
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопували в землю.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Да.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Все забирали.
Що таке закон про “п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Чув, за зібрані колоски судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’їздчики.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Йшли.
Чи змушували людей іти до колгоспі і як?
Да.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
У лісі.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Удень.
Скільки разів приходили до хати?
Багато разів.
Коли почали люди помирати з голоду?
Літо 1933 рік.
Що було з маленькими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Забирав їх в колгосп.
Хто не голодував і чому?
Хто зміг зробити запас.
Хто зумів вижити?
Розумні люди.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Допомагали.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Допомагали чим могли.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Суницю, щавель, лободу.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Кору із липи.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ні.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Не могли.
Чи знаєте Ви, що таке “торгсін”?
Знаю.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Багато.
Чи відомі вам випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Сусіди.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронених від голоду людей?
Хоронили на полі.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, “Зелені свята”?
Ні.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і чи часів радянської влади?
Ні.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церкви немає.
Чи встановлені в селі хресні, пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так, розповідав.
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Влада, неурожай.