1. Місце запису: місто Дружба Ямпільського району Сумської області;
  2. Дата запису: 28 липня 2005 року;
  3. Хто записав: Ковалевська Марина Іванівна;
  4. Респондент: Фалько Євген Васильович, 1920 р.н., народився в селі Кам’яне Лебединського району Сумської області.

Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Кам’яне Лебединського району Сумської області.

(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?

Так.

Які на вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забрала урожай влада?

Неурожай.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

Не забирали.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Було.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Наказували і виселяли з села.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати у людей хліб?

Ні.

Як люди боронилися?

Закривали будинки.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Можна.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Активісти.

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

3-4 чоловіка.

Де можна було заховати продукти харчування?

Закопували в землю.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Да.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

Все забирали.

Що таке закон про “п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?

Чув, за зібрані колоски судили.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Ні.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Об’їздчики.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

Йшли.

Чи змушували людей іти до колгоспі і як?

Да.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

У лісі.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Удень.

Скільки разів приходили до хати?

Багато разів.

Коли почали люди помирати з голоду?

Літо 1933 рік.

Що було з маленькими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Забирав їх в колгосп.

Хто не голодував і чому?

Хто зміг зробити запас.

Хто зумів вижити?

Розумні люди.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Допомагали.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Допомагали чим могли.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Суницю, щавель, лободу.

З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

Кору із липи.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Ні.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Не могли.

Чи знаєте Ви, що таке “торгсін”?

Знаю.

Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

Багато.

Чи відомі вам випадки людоїдства у Вашому селі?

Ні.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Сусіди.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Ні.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронених від голоду людей?

Хоронили на полі.

Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, “Зелені свята”?

Ні.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і чи часів радянської влади?

Ні.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церкви немає.

Чи встановлені в селі хресні, пам’ятники померлим від голоду?

Ні.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Так, розповідав.

Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Влада, неурожай.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду