- Місце запису: село Косівка Олександрійського району Кіровоградської області;
- Дата запису: невідомо;
- Хто записав: невідомо;
- Респондент: Дмитрієва Олександра Іванівна, 1926 р.н., народилась в селі Косівка Олександрійського району Кіровоградської області;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Косівка Олександрійського району Кіровоградської області.
У ці часи мені було 7 років. Наша сім’я була бідна, у ній було троє дітей. Молодша сестра померла; не витримавши голоду. Батько попав у тюрму – засудили, бо був віруючий. У скрутний час жили з мамою. Брат Василь був пухлий, у кожного просив щось їстівне.
Я розкажу вам про гуманність навпаки – мене мама відвела до дядька (свого брата) «заробляти» їжу. Він робив міліціонером, тож не був бідним. Я робила все; прибирала в сараях, доїла корову. Дуже сильно незлюбила мене його дружина. І я все робила, та вона мене била. Одного разу вигнала з дому. Інколи приїздила мама, казала що брат ловить ховрахів, мишей. Потім вона пішла працювати кухаркою. Варити на бригаді людям їжу потім возили на поле. Це було навесні 1933 р. Варили похльобку, як виросли колоски, то вкидали в казани і їх. Згодом приїхали люди з міста, попробували вариво і наказали вилить. В замін дали зерна, муки з чого можна було варити галушки. Влітку жити стало легше. Людям дали по торбинці зерна. Деякі боялися брати.