- Місце запису: село Петрівка Щорського району Чернігівської області;
- Дата запису: 12.09.2005 р.;
- Хто записав: Шеремок О.А.;
- Респондент: Деркач Анастасія Василівна, 1914 р.н., народилася в селі Петрівка Щорського району Чернігівської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Петрівка Щорського (нині Сновського) району Чернігівської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-1933 роках?
Пам’ятаю, голод був.
Які на вашу думку могли бути причини голоду?
Урожай забирала влада .
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це робив?
Заставляли віддавати урожай комсомольці.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося! Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Ні не було ніяких документів.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Висилали куди хотіли ,а найбільше до Сибіру Воркути.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Із зброї вони нічого не мали.
Чи можна було приховувати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ніхто нічого не ховав.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходило один-два чоловіки.
Де можна було заховати продукти харчування?
Де не заховай всюди знайдуть.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Їжу давали. Варили суп і давали по 100 грам хліба.
Що таке закон «про п’ять колосків»? Чи чули ви про нього?
Я нічого не чула.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли, але ми збирали.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Дехто хотів.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Заставляли, забирали всі продукти .
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень, вранці, в обід, ввечері.
Скільки разів приходили до хати?
Два рази.
Коли почали вмирати люди з голоду?
Помирали в 1933 р.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Держава ними не опікувались.
Хто не голодував у селі і чому ?
Голодували усі.
Хто зумів вижити?
Відповіді не було.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду , чи ділилися продуктами?
Ділилися продуктами.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Допомагали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Рвали папку із конюшини, пекли млинці, їли щавель.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Їли дубову кору.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Відповіді не було .
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Щось купити не можна було, бо не було грошей, а виміняти можна було .
Скільки людей померло у селі?
Померло багато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні цього не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі. Хоронили сусіди, родичі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Хоронили безплатно.
Чи поминають їх на «проводи», «гробки», «зелені свята»?
Кожен своїх поминає .
Чи згадують і поминають померлих від голоду у церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Тепер поминають, а за радянської влади не поминали .
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься? Тепер поминають, а за радянської влади не поминали .
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Церква є.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про своїм дітям, онукам, сусідам?
Молодь про голод знає. Я їм розказувала.