1. Місце запису: село Атюша Коропський район Чернігівська область;
2. Дата запису: 02.11.2002 р.;
3. Хто записав: Карацюба Антоніна Григорівна;
4. Респондент: Давиденко Галина Григорівна, 1920 р.н.;
Під час Голодомору проживала в селі Атюша Коропського району Чернігівської області.
Де Ви тоді жили?
Жили ми в Бабі (сучасне с. Жовтневе Менського району Чернігівської області), нас із хати вигнали, батька забрали, із хати виперли, була хата під залізом, дві комори, хлів рублений 14 аршин.
Чи був голод у Вашому селі?
Авжеж був. Підеш було у магазін дак без кофти вернешся і хліба не візьмеш. А ловко жили інші, а інші і пагано.
Причини голоду. Чому голод був?
Вони ізробили голод.
Хто вони?
А хто в нас робить голод. Наче і не те, щоб неврожай був, а, нічого я тобі вже не скажу.
Чи забирали зерно?
Зерно і барахло.
Оце і одежу забирали. А нащо?
Розкулачували, от тоді я б і розказала, шо було.
Хто ходив шукав?
Це з сільради. Було кажуть:
Їде хек на кобилі
А кобила без ушей
І питають: “Що ти робиш?”
Розкулачую людей.
А куди ховали?
Під стріху ховали і в землю ховали, а вони ходять да шукають, все одно і забарали.
Чим харчувалися під час голоду?
І лободу їли, ходили на ставок, рвали очерет, зсередини м’яке їли, онуцьки їли, щавель на луг ходили ірвали. Конюшня під тим була, із кізяків вибирали зерновику, чечевицю, горошок.
Мили, варили?
Та ми так тоді, як їсти хочеться. Хіба як голод був про те думали? Як тобі дуже їсти хочеться, ти про шо думаєш?
Хліб був?
Де ж він там той хліб був, а вже як голод пройшов, трохи почало. Зерно було, як молотили. Забрали. Було намолотили з матерею прачем, поки молотили, поти їси. Мололи жорнами у когось було.
У Вашій сім’ї пухли з голоду?
У сім’ї пухли, я сама пухла. Набож на весну, поки урожай не вродить. Довго не їсти, так пухти довго. І голод, і холод, все прийшлось пережить. Було ж назбираєш картплища да просушиш да тим протопиш. Нам же год небагато було, а їсти ж то хотілось. Мерзлу картоплю їли, послі нарочито оставляли шоб мерзла була.
У Вашій сім’ї хтось вмер з голоду?
Усі після голоду осталися.
А вмирали в селі?
Мерли, да й багато. У мене хлопець був, мо родня якась, його мати на роботу тягала, поїв і вмер, дак у саду ямочку прокопали і закопали.
А були такі, що не було кому заховать?
Мо й були. Казали даже шо їли своїх дітей.
А де ховали?
Могилки ж то раньче були, мо й хоронили.
А тоді поминали померлих вже після голоду?
Да ні, шось не помню.