- Місце запису: м. Прилуки, вулиця Спартака, 6, Чернігівська область;
- Дата запису: червень 2009 р.;
- Хто записав: експедиційний загон Прилуцької ЗОШ I-III ст. №3;
- Респондент: Чижик Катерина Антонівна, 1922 р.н., народилася в селі селі Макіївка Носівського району Чернігівської області;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Макіївка Носівського району Чернігівської області.
«Коли на українську землю прийшов голодний рік, мені було 10 років. Пам’ятаю, як із хати в хату ходили сільські активісти. Нишпорили не лише в комірчинах, де забирали все до зернини, а лазили на піч, в погріб, сараї. Вигрібали навіть квасолю, горох, буряк.
Багнетами копирсали землю на городі, кругом будинку. Наше село Макіївка ніби вимерло в ту пору. Плач та зойки інколи порушували тишу та скрегіт возів, що забирали трупи. Страх та безсилля душили всіх. Не минула лиха година і нашу сім’ю.
Була арештована моя сестра, Анастасія Стукало, померло її двоє дітей. Згодом і моя мати. Я переїхала на Донбас до сестри Наталії Кірути, яка врятувала мене в той страшний час. Бо й там лютував голод.
Я, вже коли й виросла, вийшла заміж, мала що їсти, ніяк не могла позбутися звички під тинами шукати їсти калачики. Цвіт акації і до сьогодні куштую. Він має присмак трагедії, яка штучно була створена більшовицькою імперією. Тоді ми ще не розуміли цього, ще ніхто не розумів цього! Та про голод ніхто і не говорив. І ще півстоліття мовчали, мабуть, отой страх засів у наших душах назавжди».